Дорогою вгору, понад Прутом.
Дорогой вверх, вдоль Прута.
Дорогой вверх, вдоль Прута.
Ще вище. Наближаємось до перевалу. Попереду - злива...
Еще выше. Приближаемся к перевалу. Впереди -ливень...
Еще выше. Приближаемся к перевалу. Впереди -ливень...
Ось він, - Яблуницький перевал. Внизу - Закарпаття...
Вот он, - Яблуницкий перевал. Внизу - Закарпатье...
Вот он, - Яблуницкий перевал. Внизу - Закарпатье...
Перші краєвиди Закарпаття. Хмарно...
Первые пейзажи Закарпатья. Пасмурно...
Первые пейзажи Закарпатья. Пасмурно...
Ще один мальовничий краєвид.
До речі, Закарпаття - другий цікавий регіон з точки зору т.з. «винного туризму». Більшість виноградників тут розташована на горбистих передгір'ях Карпат, в живописній і благодатній місцевості. Найвідоміші напої - марочні столові вина «Берегівське» та «Середнянське», десертне «Троянда Закарпаття», що виробляються на винзаводі в Середньому.
Є на Закарпатті не лише великі винні господарства, але й дрібні, фермерські. Домашнє виноробство традиційне для цього краю, його культура серед «рядових» місцевих жителів тут значно вища, ніж у Криму. Тому особливо принадні мандрівки приватними подвір’ями. В усякому разі, такої ароматної та смачної домашньої «Ізабелли», як тут, ми раніше ніколи не пили.
Еще один живописный пейзаж.
До речі, Закарпаття - другий цікавий регіон з точки зору т.з. «винного туризму». Більшість виноградників тут розташована на горбистих передгір'ях Карпат, в живописній і благодатній місцевості. Найвідоміші напої - марочні столові вина «Берегівське» та «Середнянське», десертне «Троянда Закарпаття», що виробляються на винзаводі в Середньому.
Є на Закарпатті не лише великі винні господарства, але й дрібні, фермерські. Домашнє виноробство традиційне для цього краю, його культура серед «рядових» місцевих жителів тут значно вища, ніж у Криму. Тому особливо принадні мандрівки приватними подвір’ями. В усякому разі, такої ароматної та смачної домашньої «Ізабелли», як тут, ми раніше ніколи не пили.
Еще один живописный пейзаж.
Поблизу від Рахіва. Місток через Тісу.
Невдалеке от Рахова. Мостик через Тису.
Кстати, Закарпатье – очень интересный регион с точки зрения т.н. «винного туризма». Большинство виноградников здесь расположены на холмистых предгорьях Карпат, в живописной и благодатной местности. Самые известные напитки - марочные столовые вина «Береговское» и «Середнянское», десертное «Троянда Закарпатья», которые производятся на винзаводе в Середнем.
Есть в Закарпатье не только крупные винные хозяйства, но и мелкие, фермерские. Домашнее виноделие традиционно для этого края, его культура среди «рядовых» местных жителей здесь значительно выше, чем в Крыму. Поэтому особой прелестью обладают путешествия по частным подворьям. Во всяком случае, такой ароматной и вкусной домашней «Изабеллы», как здесь, мы ранее никогда не пили.
Невдалеке от Рахова. Мостик через Тису.
Кстати, Закарпатье – очень интересный регион с точки зрения т.н. «винного туризма». Большинство виноградников здесь расположены на холмистых предгорьях Карпат, в живописной и благодатной местности. Самые известные напитки - марочные столовые вина «Береговское» и «Середнянское», десертное «Троянда Закарпатья», которые производятся на винзаводе в Середнем.
Есть в Закарпатье не только крупные винные хозяйства, но и мелкие, фермерские. Домашнее виноделие традиционно для этого края, его культура среди «рядовых» местных жителей здесь значительно выше, чем в Крыму. Поэтому особой прелестью обладают путешествия по частным подворьям. Во всяком случае, такой ароматной и вкусной домашней «Изабеллы», как здесь, мы ранее никогда не пили.
Ось він, - Географічний центр Європи (Geographical Centre of Europe).
Вот он, - Географический центр Европы (Geographical Centre of Europe).
Вот он, - Географический центр Европы (Geographical Centre of Europe).
Десь неподалік від Великого Бичківа. Прикордоння.
Невдалеке от Великого Бычкова. Приграничье.
Невдалеке от Великого Бычкова. Приграничье.
За Тісою - Румунія.
За Тисой - Румыния.
За Тисой - Румыния.
Посеред Середньодунайської рівнини, на західній околиці міста Мукачеве, на горі вулканічного походження, трохи віддаленій від основного пасма Карпатських гір, було зведено грізний
Мукачівський замок “Паланок” (Palanok) – взірець середньовічної фортифікаційної архітектури.
Розташований він на висоті 188 м над рівнем моря, або на 68 м вище за Мукачеве. Гора простяглася з півдня на північ і в основі має найбільшу довжину 408 м, ширину – 266 м. Відповідно вгорі – 230 і 110 м.
Дослідники виділяють вісім ліній оборони замку: чотири зовнішні і чотири внутрішні.
Перша лінія була традиційною: водяний рів, глибиною не менше 6 і шириною до 14 м. Рів оточував Замкову гору, віддаляючись від її підніжжя на 50 м північніше і до 400 м південніше, через канал наповнювався водою з річки Латориці.
Другу лінію - 8-метровий земляний вал - було насипано із внутрішнього боку рову. Поверх валу височів паркан із вкопаних важких дубових колод. Цей паркан називали “паланком”, звідки, власне, й пішла назва Мукачівського замку.
Посреди Среднедунайской равнины, на западной окраине города Мукачево, на горе вулканического происхождения, немного отдаленной от основой гряды Карпатских гор, был возведен грозный Мукачевский замок "Паланок" (Palanok) - образец средневековой фортификационной архитектуры. Расположен он на высоте 188 м над уровнем моря, или на 68 м выше, чем город Мукачево. Гора протянулась с юга на север и в основании имеет наибольшую длину 408 м, ширину - 266 м. Соответственно вверху - 230 и 110 м.
Исследователи выделяют восемь линий обороны замка: четыре внешние и четыре внутренние.
Первая линия была традиционной: водяной ров, глубиной не меньше 6 и шириной до 14 м. Ров окружал Замковую гору, отдаляясь от ее подножия на 50 м севернее и до 400 м южнее, через канал наполнялся водой из речки Латорицы.
Вторая линия - 8-метровый земляной вал - был насыпан с внутренней стороны рва. Сверху вала высился забор из вкопанных тяжелых дубовых колод. Этот забор называли "паланком", откуда, собственно, и пошло название Мукачевского замка.
Дослідники виділяють вісім ліній оборони замку: чотири зовнішні і чотири внутрішні.
Перша лінія була традиційною: водяний рів, глибиною не менше 6 і шириною до 14 м. Рів оточував Замкову гору, віддаляючись від її підніжжя на 50 м північніше і до 400 м південніше, через канал наповнювався водою з річки Латориці.
Другу лінію - 8-метровий земляний вал - було насипано із внутрішнього боку рову. Поверх валу височів паркан із вкопаних важких дубових колод. Цей паркан називали “паланком”, звідки, власне, й пішла назва Мукачівського замку.
Посреди Среднедунайской равнины, на западной окраине города Мукачево, на горе вулканического происхождения, немного отдаленной от основой гряды Карпатских гор, был возведен грозный Мукачевский замок "Паланок" (Palanok) - образец средневековой фортификационной архитектуры. Расположен он на высоте 188 м над уровнем моря, или на 68 м выше, чем город Мукачево. Гора протянулась с юга на север и в основании имеет наибольшую длину 408 м, ширину - 266 м. Соответственно вверху - 230 и 110 м.
Исследователи выделяют восемь линий обороны замка: четыре внешние и четыре внутренние.
Первая линия была традиционной: водяной ров, глубиной не меньше 6 и шириной до 14 м. Ров окружал Замковую гору, отдаляясь от ее подножия на 50 м севернее и до 400 м южнее, через канал наполнялся водой из речки Латорицы.
Вторая линия - 8-метровый земляной вал - был насыпан с внутренней стороны рва. Сверху вала высился забор из вкопанных тяжелых дубовых колод. Этот забор называли "паланком", откуда, собственно, и пошло название Мукачевского замка.
Третьою лінією слугував так званий “Гусарський замок” – поселення кріпосної челяді, селян, що за мирних часів займалися звичайною працею, а у разі небезпеки зі зброєю в руках захищали замок.
Четвертою лінією захисту був сам схил вулканічного конусу. Спочатку схил мав нерівності, що могли слугувати прикриттям для ворогу. Тому майже в усі часи селянам наказували підрівнювати і досипати його. Схил завжди очищали від кущів, чагарників, косили траву тощо. Звичайно, виносити камінь та інші будівельні матеріали на вершину гори, а також досипати її схил було надзвичайно важкою справою. Робилося це в страшних муках, і саме тому із словом “мука” пов`язують виникнення назви міста - Мукачеве (Mukacheve; мадярсько-угорською - Munkacs; чешсько-словацькою - Munkac; німецькою - Munkatsch).
Третьей линией служил так называемый "Гусарский замок" - поселение крепостной челяди, крестьян, которые в мирные времена занимались обычным трудом, а в случае опасности с оружием в руках защищали замок.
Четвертой линией защиты был сам склон вулканического конуса. На первых порах склон имел неровности, которые могли служить прикрытиям для врага. Поэтому почти во все времена крестьянам приказывали подравнивать и досыпать его. Склон всегда очищали от кустов, косили траву и т.п. Конечно, выносить камень и другие строительные материалы на вершину горы, а также досыпать ее склон было чрезвычайно тяжелым делом. Делалось это в страшных мучениях, и именно поэтому со словом "мучение" связывают возникновение названия города - Мукачево (Mukachevo; на мадьярско-венгерском - Munkacs; на чешско-словацком - Munkac; на немецком - Munkatsch).
Четвертою лінією захисту був сам схил вулканічного конусу. Спочатку схил мав нерівності, що могли слугувати прикриттям для ворогу. Тому майже в усі часи селянам наказували підрівнювати і досипати його. Схил завжди очищали від кущів, чагарників, косили траву тощо. Звичайно, виносити камінь та інші будівельні матеріали на вершину гори, а також досипати її схил було надзвичайно важкою справою. Робилося це в страшних муках, і саме тому із словом “мука” пов`язують виникнення назви міста - Мукачеве (Mukacheve; мадярсько-угорською - Munkacs; чешсько-словацькою - Munkac; німецькою - Munkatsch).
Третьей линией служил так называемый "Гусарский замок" - поселение крепостной челяди, крестьян, которые в мирные времена занимались обычным трудом, а в случае опасности с оружием в руках защищали замок.
Четвертой линией защиты был сам склон вулканического конуса. На первых порах склон имел неровности, которые могли служить прикрытиям для врага. Поэтому почти во все времена крестьянам приказывали подравнивать и досыпать его. Склон всегда очищали от кустов, косили траву и т.п. Конечно, выносить камень и другие строительные материалы на вершину горы, а также досыпать ее склон было чрезвычайно тяжелым делом. Делалось это в страшных мучениях, и именно поэтому со словом "мучение" связывают возникновение названия города - Мукачево (Mukachevo; на мадьярско-венгерском - Munkacs; на чешско-словацком - Munkac; на немецком - Munkatsch).
Передзамче. Міст до Нижнього замку, головний вхід.
Чотири внутрішні ліній оборони замку розташовані на чотирьох верхніх терасах Замкової гори. Найнижча з цих терас складала п`ятий рубіж оборони, котрий носив назву “дебаркадер”, або “передзамче”. На сьогоднішній день реставраторами тут вже відновлена зовнішня оборонна стіна, оздоблена її верхня частина, реконструйовано міст.
На наступній терасі розташована ціла система будівель, яку б можна вважати окремим замком. Це і є Нижній замок, або шоста лінія оборони: два кам`яні бастіони висотою 14 м з товщиною стін понад три метри. Перед бастіонами – рів із підйомним мостом. У Нижньому замку жила челядь, що обслуговувала чимале господарство замку, - служниці, ремісники, гончарі, ковалі...
Предзамчье. Мост к Нижнему замку, главный вход.
Четыре внутренние линии обороны замка расположены на четырех верхних террасах Замковой горы. Самая низкая из этих террас составляла пятый рубеж обороны, который носил название "дебаркадер", или "предзамчье". На сегодняшний день реставраторами здесь уже восстановлена внешняя оборонительная стена, оборудована ее верхняя часть, реконструирован мост.
На следующей террасе расположена целая система зданий, которую можно считать отдельным замком. Это и есть Нижний замок, или шестая линия обороны: два каменных бастиона высотой 14 м с толщиной стен свыше трех метров. Перед бастионами - ров с подъемным мостом. В Нижнем замке жила челядь, которая обслуживала немалое хозяйство замка, - служанки, ремесленники, гончары, кузнецы...
Чотири внутрішні ліній оборони замку розташовані на чотирьох верхніх терасах Замкової гори. Найнижча з цих терас складала п`ятий рубіж оборони, котрий носив назву “дебаркадер”, або “передзамче”. На сьогоднішній день реставраторами тут вже відновлена зовнішня оборонна стіна, оздоблена її верхня частина, реконструйовано міст.
На наступній терасі розташована ціла система будівель, яку б можна вважати окремим замком. Це і є Нижній замок, або шоста лінія оборони: два кам`яні бастіони висотою 14 м з товщиною стін понад три метри. Перед бастіонами – рів із підйомним мостом. У Нижньому замку жила челядь, що обслуговувала чимале господарство замку, - служниці, ремісники, гончарі, ковалі...
Предзамчье. Мост к Нижнему замку, главный вход.
Четыре внутренние линии обороны замка расположены на четырех верхних террасах Замковой горы. Самая низкая из этих террас составляла пятый рубеж обороны, который носил название "дебаркадер", или "предзамчье". На сегодняшний день реставраторами здесь уже восстановлена внешняя оборонительная стена, оборудована ее верхняя часть, реконструирован мост.
На следующей террасе расположена целая система зданий, которую можно считать отдельным замком. Это и есть Нижний замок, или шестая линия обороны: два каменных бастиона высотой 14 м с толщиной стен свыше трех метров. Перед бастионами - ров с подъемным мостом. В Нижнем замке жила челядь, которая обслуживала немалое хозяйство замка, - служанки, ремесленники, гончары, кузнецы...
Брама Середнього замку із подвір`я Нижнього замку.
Середній замок – сьомий рубіж оборони - ще одна ступінь-тераса. Тут розміщувався військовий гарнізон замку. Надбрамна будівля служила арсеналом. Довгу будівлю зі східної сторони займали офіцери-дворяни. Західна триповерхова казарма служила житлом для заможних солдат; ті ж з них, хто був із бідних, жили в незчисленних підвальних приміщеннях замку. Усі будівлі Середнього замку чудово пристосовані для оборони, а його бастіони сягають у висоту 20 м і мають товщину стін майже 8 м. Перед цими бастіонами – ще один широкий сухий рів із підйомним мостом.
Ворота Среднего замка со двора Нижнего замка.
Средний замок - седьмой рубеж обороны - еще одна ступень-терраса. Здесь размещался военный гарнизон замка. Надвратное здание служило арсеналом. Длинное здание с восточной стороны занимали офицеры-дворяне. Западная трехэтажная казарма служила жильем для зажиточных солдат; те же из них, кто был из бедных, жили в бесчисленных подвальных помещениях замка. Все здания Среднего замка чудесно приспособлены для обороны, а его бастионы достигают высоты 20 м и имеют толщину стен почти 8 м. Перед этими бастионами - еще один широкий сухой ров с подъемным мостом.
Середній замок – сьомий рубіж оборони - ще одна ступінь-тераса. Тут розміщувався військовий гарнізон замку. Надбрамна будівля служила арсеналом. Довгу будівлю зі східної сторони займали офіцери-дворяни. Західна триповерхова казарма служила житлом для заможних солдат; ті ж з них, хто був із бідних, жили в незчисленних підвальних приміщеннях замку. Усі будівлі Середнього замку чудово пристосовані для оборони, а його бастіони сягають у висоту 20 м і мають товщину стін майже 8 м. Перед цими бастіонами – ще один широкий сухий рів із підйомним мостом.
Ворота Среднего замка со двора Нижнего замка.
Средний замок - седьмой рубеж обороны - еще одна ступень-терраса. Здесь размещался военный гарнизон замка. Надвратное здание служило арсеналом. Длинное здание с восточной стороны занимали офицеры-дворяне. Западная трехэтажная казарма служила жильем для зажиточных солдат; те же из них, кто был из бедных, жили в бесчисленных подвальных помещениях замка. Все здания Среднего замка чудесно приспособлены для обороны, а его бастионы достигают высоты 20 м и имеют толщину стен почти 8 м. Перед этими бастионами - еще один широкий сухой ров с подъемным мостом.
Верхній замок із подвір`я Середнього замку.
Величезна (понад 800 кв.м) площа Середнього замку - площа Ракоці - вимощена великим камінням – піщаником, здобутим із дна Латориці. Площа була місцем пишних церемоній. Так, 1649 р. тут з великою помпою зустрічали депутацію гетьмана Богдана Хмельницького, а 1707 р. – депутацію князя Корбе, що представляв інтереси російського царя Петра I. У двір Середнього замку входить високий напівкруглий бастіон Верхнього замку. А взагалі Верхній замок має аж п`ять кам`яних бастіонів.
Всі замкові споруди складали єдину струнку систему оборони: для того, щоб захопити Верхній замок, цитадель фортеці, загарбник неминуче вимушений був послідовно, одну за одною штурмувати всі попередні лінії оборони. Іншого шляху не існувало.
Верхний замок со двора Среднего замка.
Огромная (свыше 800 кв.м) площадь Среднего замка - площадь Ракоци - вымощена большими камнями - песчаником, добытыми со дна Латорицы. Площадь была местом пышных церемоний. Так, в 1649 г. здесь с большой помпой встречали депутацию гетмана Богдана Хмельницкого, а в 1707 г. - депутацию князя Корбе, который представлял интересы российского царя Петра I. Во двор Среднего замка выходит высокий полукруглый бастион Верхнего замка. Вообще же Верхний замок имеет аж пять каменных бастионов.
Все замковые сооружения составляли единую стройную систему обороны: для того, чтобы захватить Верхний замок, цитадель крепости, захватчик неизбежно вынужден был последовательно, одну за другой штурмовать все предыдущие линии оборона. Другого пути не существовало.
Величезна (понад 800 кв.м) площа Середнього замку - площа Ракоці - вимощена великим камінням – піщаником, здобутим із дна Латориці. Площа була місцем пишних церемоній. Так, 1649 р. тут з великою помпою зустрічали депутацію гетьмана Богдана Хмельницького, а 1707 р. – депутацію князя Корбе, що представляв інтереси російського царя Петра I. У двір Середнього замку входить високий напівкруглий бастіон Верхнього замку. А взагалі Верхній замок має аж п`ять кам`яних бастіонів.
Всі замкові споруди складали єдину струнку систему оборони: для того, щоб захопити Верхній замок, цитадель фортеці, загарбник неминуче вимушений був послідовно, одну за одною штурмувати всі попередні лінії оборони. Іншого шляху не існувало.
Верхний замок со двора Среднего замка.
Огромная (свыше 800 кв.м) площадь Среднего замка - площадь Ракоци - вымощена большими камнями - песчаником, добытыми со дна Латорицы. Площадь была местом пышных церемоний. Так, в 1649 г. здесь с большой помпой встречали депутацию гетмана Богдана Хмельницкого, а в 1707 г. - депутацию князя Корбе, который представлял интересы российского царя Петра I. Во двор Среднего замка выходит высокий полукруглый бастион Верхнего замка. Вообще же Верхний замок имеет аж пять каменных бастионов.
Все замковые сооружения составляли единую стройную систему обороны: для того, чтобы захватить Верхний замок, цитадель крепости, захватчик неизбежно вынужден был последовательно, одну за другой штурмовать все предыдущие линии оборона. Другого пути не существовало.
Двір Верхнього замку. Пам`ятник князю Федіру Коріятовичу роботи скульптора В.Олашина.
Замкова гора на західній околиці Мукачева мала надзвичайно вигідне розташування. За деякими відомостями, перше дерев`яно-земельне укріплення на цій горі побудували східнослов’янські племена - білі хорвати - ще в VII ст.
Перший кам`яний замок почали зводити на Замковій горі з приходом до Мукачева подільського князя Федора Коріятовича, що виявився енергійним, діловим князем-реформатором. Літопис стверджує, що 1396 р. князь Коріятович побудував замок і колодязь в ньому, проте відповіді на запитання скільки років будувався замок літопис не дає. Саме тоді Ф. Коріятовичем було видано указ тримати в замку напоготові 164 гармати, 60 бочок артилерійського пороху і зберігати в холодних підвалах замку великий запас провіанту.
Двор Верхнего замка. Памятник Федору Корятовичу работы скульптора В.Олашина.
Замковая гора на западной окраине Мукачево имела чрезвычайно выгодное положение. По некоторым сведениям, первое деревянно-земельное укрепление на этой горе построили восточнославянские племена - белые хорваты - еще в VII ст.
Первый каменный замок начали возводить на Замковой горе с приходом в Мукачево подольского князя Федора Корятовича, который оказался энергичным, деловым князем-реформатором. Летопись утверждает, что в 1396 г. князь Корятович построил замок и колодец в нем, однако ответа на вопрос сколько лет строился замок летопись не дает. Именно тогда Ф. Корятовичем был издан указ держать в замке наготове 164 пушки, 60 бочек артиллерийского пороха и хранить в холодных подвалах замка большой запас провианта.
Замкова гора на західній околиці Мукачева мала надзвичайно вигідне розташування. За деякими відомостями, перше дерев`яно-земельне укріплення на цій горі побудували східнослов’янські племена - білі хорвати - ще в VII ст.
Перший кам`яний замок почали зводити на Замковій горі з приходом до Мукачева подільського князя Федора Коріятовича, що виявився енергійним, діловим князем-реформатором. Літопис стверджує, що 1396 р. князь Коріятович побудував замок і колодязь в ньому, проте відповіді на запитання скільки років будувався замок літопис не дає. Саме тоді Ф. Коріятовичем було видано указ тримати в замку напоготові 164 гармати, 60 бочок артилерійського пороху і зберігати в холодних підвалах замку великий запас провіанту.
Двор Верхнего замка. Памятник Федору Корятовичу работы скульптора В.Олашина.
Замковая гора на западной окраине Мукачево имела чрезвычайно выгодное положение. По некоторым сведениям, первое деревянно-земельное укрепление на этой горе построили восточнославянские племена - белые хорваты - еще в VII ст.
Первый каменный замок начали возводить на Замковой горе с приходом в Мукачево подольского князя Федора Корятовича, который оказался энергичным, деловым князем-реформатором. Летопись утверждает, что в 1396 г. князь Корятович построил замок и колодец в нем, однако ответа на вопрос сколько лет строился замок летопись не дает. Именно тогда Ф. Корятовичем был издан указ держать в замке наготове 164 пушки, 60 бочек артиллерийского пороха и хранить в холодных подвалах замка большой запас провианта.
Подвір`я Верхнього замку. Замковий колодязь XIV ст.
Під Старою баштою (донжоном) за наказом князя у вулканічній скелі пробили примітивними знаряддями праці при отруйних підземних газах колодязь неправильної циліндричної форми глибиною вісімдесят шість метрів.
Всі наведені вище фактори вже за часів Коріятовича перетворили замок в один із найнеприступніших у Центральній Європі.
Двор Верхнего замка. Замковый колодец XIV в.
Под Старой башней (донжоном) по приказу князя в вулканической скале пробили примитивными орудиями труда при ядовитых подземных газах колодец неправильной цилиндрической формы глубиной восемьдесят шесть метров.
Все перечисленные выше факторы уже во времена Корятовича превратили замок в один из самых неприступных в Центральной Европе.
Під Старою баштою (донжоном) за наказом князя у вулканічній скелі пробили примітивними знаряддями праці при отруйних підземних газах колодязь неправильної циліндричної форми глибиною вісімдесят шість метрів.
Всі наведені вище фактори вже за часів Коріятовича перетворили замок в один із найнеприступніших у Центральній Європі.
Двор Верхнего замка. Замковый колодец XIV в.
Под Старой башней (донжоном) по приказу князя в вулканической скале пробили примитивными орудиями труда при ядовитых подземных газах колодец неправильной цилиндрической формы глубиной восемьдесят шесть метров.
Все перечисленные выше факторы уже во времена Корятовича превратили замок в один из самых неприступных в Центральной Европе.
Місто Мукачеве. Ратуша, зведена в 1904 році. Вулиця Пушкіна, вид з площі Миру.
Доба Коріятовича благодатно позначилися і на розбудові Мукачева, яке вже в XV ст. стало одним із найрозвиненіших міст краю. Сприяло цьому також надзвичайно вигідне географічне розташування цього привілейованого королівського міста: воно знаходилось посеред рівнини, на перехресті важливих торгових і стратегічних шляхів тих часів, поблизу найбільшого родовища солі, в самому географічному центрі Європи.
Город Мукачево. Ратуша, возведенная в 1904 году. Улица Пушкина, вид с площади Мира.
Времена Корятовича благодатно сказались и на развитии Мукачево, который уже в XV ст. стал одним из самых развитых городов края. Способствовало этому также чрезвычайно выгодное географическое положение этого привилегированного королевского города: он находился посреди равнины, на перекрестке важных торговых и стратегических дорог тех времен, вблизи самого большого месторождения соли, в самом географическом центре Европы.
Доба Коріятовича благодатно позначилися і на розбудові Мукачева, яке вже в XV ст. стало одним із найрозвиненіших міст краю. Сприяло цьому також надзвичайно вигідне географічне розташування цього привілейованого королівського міста: воно знаходилось посеред рівнини, на перехресті важливих торгових і стратегічних шляхів тих часів, поблизу найбільшого родовища солі, в самому географічному центрі Європи.
Город Мукачево. Ратуша, возведенная в 1904 году. Улица Пушкина, вид с площади Мира.
Времена Корятовича благодатно сказались и на развитии Мукачево, который уже в XV ст. стал одним из самых развитых городов края. Способствовало этому также чрезвычайно выгодное географическое положение этого привилегированного королевского города: он находился посреди равнины, на перекрестке важных торговых и стратегических дорог тех времен, вблизи самого большого месторождения соли, в самом географическом центре Европы.
Мукачеве. Площа Миру.
Пам`ятник Кирилу та Мефодію.
Мукачево. Площадь Мира.
Памятник Кириллу и Мефодию.
Mukacheve town located 40 km far from Uzhorod on the Latorytsya is famous for the 14-17th cc. castle Palanok.
Пам`ятник Кирилу та Мефодію.
Мукачево. Площадь Мира.
Памятник Кириллу и Мефодию.
Mukacheve town located 40 km far from Uzhorod on the Latorytsya is famous for the 14-17th cc. castle Palanok.
Мукачеве. Вулицею Миру.
Угорський костьол.
Мукачево. По Улице Мира.
Венгерский костел.
Угорський костьол.
Мукачево. По Улице Мира.
Венгерский костел.
Мукачеве. Вулицею Духновича.
Мукачево. По улице Духновича.
Мукачево. По улице Духновича.
Мукачеве. Колишній Палац князiв Ракоцi («Білий дім»), 1667-1748 роки (вул. Миру, 26).
Найдавніша частина палацу відома під назвою «Білий дім», а також «Мукачевський замок». Спочатку палац був одноповерховим, у плані близьким до квадрату, цегляним, з галереєю, у формах ренесансу. Був складовою частиною ансамблю, що доповнювався господарськими спорудами (частково збереглися в перебудованому вигляді) і великим садом. Комплекс був захищений цегляними мурами. У 1746-1748 роках був суттєво перебудований (архітектор Б. Нейман). До первинної споруди було добудовано новий Г-подібний корпус із цегли, галереї знищено. У XIX столітті на головному фасаді було зроблено портал із мармурової крихти та частково знищено службові й господарські споруди. Таким чином, стародавня частина палацу увійшла до північно-західного крила нового П-подібного в плані палацу, що зберігся до наших днів.
Зараз - художня школа.
Мукачево. Бывший Дворец князей Ракоци («Белый дом»), 1667-1748 годы (ул. Мира, 26).
Наиболее древняя часть дворца известна под названием «Белый дом», а также «Мукачевский замок». Первоначально был одноэтажным, в плане близким к квадрату, кирпичным, с галереей, в формах ренессанса. Являлся частью ансамбля, дополненного хозяйственными постройками (частично сохранились в перестроенном виде) и обширным садом. Комплекс был огражден кирпичными стенами. В 1746-1748 годах значительно перестроен (архитектор Б. Нейман). К первоначальному сооружению достроен новый Г-образный корпус из кирпича, галереи уничтожены. В XIX веке на основном фасаде был сделан портал из мраморной крошки и частично уничтожены служебные и хозяйственные постройки. Таким образом, наиболее древняя часть дворца вошла в северо-западное крыло нового П-образного в плане дворца, сохранившегося до наших дней.
Сейчас здесь - художественная школа.
Найдавніша частина палацу відома під назвою «Білий дім», а також «Мукачевський замок». Спочатку палац був одноповерховим, у плані близьким до квадрату, цегляним, з галереєю, у формах ренесансу. Був складовою частиною ансамблю, що доповнювався господарськими спорудами (частково збереглися в перебудованому вигляді) і великим садом. Комплекс був захищений цегляними мурами. У 1746-1748 роках був суттєво перебудований (архітектор Б. Нейман). До первинної споруди було добудовано новий Г-подібний корпус із цегли, галереї знищено. У XIX столітті на головному фасаді було зроблено портал із мармурової крихти та частково знищено службові й господарські споруди. Таким чином, стародавня частина палацу увійшла до північно-західного крила нового П-подібного в плані палацу, що зберігся до наших днів.
Зараз - художня школа.
Мукачево. Бывший Дворец князей Ракоци («Белый дом»), 1667-1748 годы (ул. Мира, 26).
Наиболее древняя часть дворца известна под названием «Белый дом», а также «Мукачевский замок». Первоначально был одноэтажным, в плане близким к квадрату, кирпичным, с галереей, в формах ренессанса. Являлся частью ансамбля, дополненного хозяйственными постройками (частично сохранились в перестроенном виде) и обширным садом. Комплекс был огражден кирпичными стенами. В 1746-1748 годах значительно перестроен (архитектор Б. Нейман). К первоначальному сооружению достроен новый Г-образный корпус из кирпича, галереи уничтожены. В XIX веке на основном фасаде был сделан портал из мраморной крошки и частично уничтожены служебные и хозяйственные постройки. Таким образом, наиболее древняя часть дворца вошла в северо-западное крыло нового П-образного в плане дворца, сохранившегося до наших дней.
Сейчас здесь - художественная школа.
Першоджерела:
До переліку фотосерій
