На північ від Києва, червень 2004 року.
День третій: Чернігів -> Седнів -> Сосниця -> Новгород-Сіверський -> Шостка -> Кролевець -> Батурин -> Ніжин -> Прилуки

Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання розміщених тут фото, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

На север от Киева, июнь 2004 года.
День третий: Чернигов -> Седнев -> Сосница -> Новгород-Северский -> Шостка -> Кролевец -> Батурин -> Нежин -> Прилуки

Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь фотографий, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.




Мапа третього дня маршруту. Покриття всіх автошляхів - досить пристойне, але в Сумській області - помітно гірше за Чернігівську.

Схема третьего дня маршрута. Покрытие всех автодорог - достаточно приличное, однако в Сумской области - заметно хуже, чем в Черниговской.


Седнів. Садиба Лизогубів (XVII-XIX ст.).
Седнів - містечко на річці Снов, за 25 кілометрів від Чернігова, - улюблене місце українських митців.
Це старовинне містечко (відоме з 1068) колись належало відомій українській старшинській родині Лизогубів, від яких тут збереглася садиба (XVII-XIX ст.) з чудовим парком, альтанкою поета Л.Глібова (XIX ст.), кам'яницею та мурованою Воскресенською (Різдва Богородиці) церквою (обидві - XVII століття). Також цікаво оглянути: дерев'яна Георгіївська церква (1747), Успенська церква (1860).


Седнев. Усадьба Лизогубов (XVII-XIX ст.).
Седнев - городок на речке Снов, в 25 километрах от Чернигова, - излюбленное место украинских художников.
Этот старинный городок (известен с 1068) когда-то принадлежал известной украинской старшинской семье Лизогубов, от которых здесь сохранилась усадьба (XVII-XIX вв.) с прекрасным парком, беседкой поэта Л.Глибова (XIX в.), каменницей и каменной Воскресенской (Рождества Богородицы) церковью (обе - XVII век). Также интересно осмотреть: деревянная Георгиевская церковь (1747), Успенская церковь (1860).


Седнів. Садиба Лизогубів, вид з боку річки Снов.
Певно, саме тут 6 жовтня 1851 народився Федір Андрійович Лизогуб (1851-1928) - відомий діяч, українофіл і меценат. У 1901-1915 роках він був головою Полтавської губернської земської управи. За сприяння Ф. Лизогуба Полтава та Миргород (нині Полтавської області) перетворились у центри української культури. Ф. Лизогуб був ініціатором спорудження в Полтаві нового будинку земства в національному стилі, пам’ятника І. Котляревському, відкриття кількох музеїв, матеріально підтримував українське декоративно-прикладне мистецтво.


Седнев. Усадьба Лизогубов, вид со стороны речки Снов.
Вероятно, именно здесь 6 октября 1851 родился Федор Андреевич Лизогуб (1851-1928) - известный деятель, украинофил и меценат. В 1901-1915 годах он был председателем Полтавской губернской земской управы. При содействии Ф. Лизогуба Полтава и Миргород (ныне Полтавской области) превратились в центры украинской культуры. Ф. Лизогуб был инициатором сооружения в Полтаве нового дома земства в национальном стиле, памятника И. Котляревскому, открытия нескольких музеев, материально поддерживал украинское декоративно прикладное искусство.


У травні-листопаді 1918 року Ф. Лизогуб - голова Ради міністрів Української Держави гетьмана П. Скоропадського, одночасно (3 травня - 8 липня) - міністр внутрішніх справ. Тоді в результаті діяльності уряду Ф. Лизогуба Українська Держава досягла помітних успіхів в розбудові державності, утвердженні на міжнародній арені, стабілізації економіки й фінансів. З ініціативи Ф. Лизогуба були накреслені перспективи економічного співробітництва. В цілому міністерство закордонних справ уряду Ф. Лизогуба протягом 8 місяців діяло досить активно. Україна мала 11 дипломатичних і близько 50 консульських представництв у 20 країнах, а на своїй території – 12 дипломатичних і 42 консульських представництва з 24 держав. Після опублікування гетьманом П. Скоропадським 14 листопада 1918 року «Грамоти Гетьмана всієї України до всіх українських громадян і козаків України» і проголошення федеративного союзу України з майбутньою небільшовицькою Росією Ф. Лизогуб склав свої повноваження. Помер 1928 року в Бєлграді (Югославія).

В мае-ноябре 1918 года Ф. Лизогуб - председатель Совета министров Украинского Государства гетмана П. Скоропадского, одновременно (3 мая - 8 июля) - министр внутренних дел. Тогда в результате деятельности правительства Ф. Лизогуба Украинское Государство достигло заметных успехов в построении государственности, утверждении на международной арене, стабилизации экономики и финансов. По инициативе Ф. Лизогуба были начерчены перспективы экономического сотрудничества. В целом министерство иностранных дел правительства Ф. Лизогуба в течение 8 месяцев действовало достаточно активно. Украина имела 11 дипломатических и около 50 консульских представительств в 20 странах, а на своей территории - 12 дипломатических и 42 консульских представительства из 24 стран. После опубликования гетманом П. Скоропадским 14 ноября 1918 года «Грамоты Гетмана всей Украины ко всем украинским гражданам и казакам Украины» и провозглашения федерального союза Украины с будущей небольшевистской Россией Ф. Лизогуб сложил свои полномочия. Умер в 1928 году в Белграде (Югославия).



Седнів. Садиба Лизогубів. "Шевченкова липа".
Т.Шевченко неодноразово малював Седнів. На садибі збереглася старезна "Шевченкова липа", якій понад 600 років.


Седнев. Усадьба Лизогубов. "Липа Шевченко".
Т.Шевченко неоднократно рисовал Седнев. В усадьбе сохранилась древняя "Шевченковская липа", которой более 600 лет.


Седнів. Садиба Лизогубів. Альтанка поета Л.Глибова (XIX ст.)

Седнев. Усадьба Лизогубов. Беседка поэта Л.Глибова (XIX в.)


Седнів. Садиба Лизогубів. Кам'яниця Лизогубів (XVII століття).

Седнев. Усадьба Лизогубов. Каменница Лизогубов (XVII столетие).


Седнів. Воскресенська (Різдва Богородиці) церква (XVII століття).

Седнев. Воскресенская (Рождества Богородицы) церковь (XVII век).


Дорогою на Новгород-Сіверський. Вже десь за Сосницею.
Сосниця (1234) - районний центр, розташований за 90 кілометрів від Чернігова, неподалік від злиття рік Десни та Сейму. Батьківщина всесвітньо відомого українського кінорежисера Олександра Довженка. На його батьківській садибі з 1960 року діє Літературно-меморіальний музей. О.Довженку встановлено два пам’ятники - юному та дорослому. В Сосниці є також невеличкий краєзнавчий музей та дерев’яна церква XVIII ст.
Але запланований нами маршрут цього дня - 460 км і дуже багато цікавих місць. На ознайомлення з Сосницею, на жаль, часу не було.


По дороге на Новгород-Северский. Где-то уже за Сосницей.
Сосница (1234) - районный центр, расположенный в 90 километрах от Чернигова, невдалеке от слияния рек Десны и Сейма. Родина всемирно известного украинского кинорежиссера Александра Довженко. На его родительской усадьбе с 1960 года действует Литературно-мемориальный музей. А.Довженко установлены два памятника - юному и взрослому. В Соснице есть также небольшой краеведческий музей и деревянная церковь XVIII в.
Но запланированный нами на этот день маршрут - 460 км и очень много интересных мест. На ознакомление с Сосницей, к сожалению, времени не было.



Наступним пунктом нашого маршруту був Новгород-Сіверський - одне з найдавніших міст України. Розповідь про це цікаве місто - окремою сторінкою.


Следующим пунктом нашего маршрута был Новгород-Северский - один из древнейших городов Украины. Рассказ об этом интересном городе - отдельной страницей.



Дорогою до міста Шостка. Вид на Десну трохи вище гирла річки Шостка.
В Шостці ми того разу не зупинялися - не було часу. А прикро.


По дороге на Шостку. Вид на Десну немного выше устья речки Шостка.
В Шостке мы в тот раз не останавливались - не было времени. А жаль.



Далі на нашому шляху був Кролевець. Місто було засновано 1601, а вже 1644 королем Владиславом ІV йому було надано магдебурзьке право. З 1648 - сотенне місто Ніжинського полку. Один із центрів торгівлі, центр поліського ткацтва, широко відомий своїми виробами художнього ткацтва – тканинами, рушниками. На печатках міста XVІІ-XVІІІст. стійко утримується зображення Архангела Михаїла з терезами у лівій руці. Зараз Кролевець - районний центр Сумщини. На околиці міста (вул. Андріївська, 51) знаходиться особливий, унікальний об'єкт природно-заповідного фонду України - ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення "Яблуня-колонія". Зовні це - яблуневий кущ, орієнтовний вік якого - понад 200 років.
2001 Національний банк України в серії "Стародавні міста України" випустив ювілейну монету (5 грн.) "400 років Кролевцю".
На жаль, навіть на побіжне ознайомлення з Кролевцем у нас також не було часу.


Далее на нашем пути был Кролевец. Город был основан в 1601, а уже в 1644 королем Владиславом ІV ему было дано магдебургское право. С 1648 - сотенный город Нежинского полка. Один из центров торговли, центр полесского ткачества, широко известный своими изделиями художественного ткачества – тканями, полотенцами. На печатях города XVІІ-XVІІІв. стойко удерживается изображение Архангела Михаила с весами в левой руке. Сейчас Кролевец - районный центр Сумщины. На околице города (ул. Андреевская, 51) находится особый, уникальный объект природно-заповедного фонда Украины - ботанический памятник природы общегосударственного значения "Яблоня-колония". Внешне это - яблоневый куст, ориентировочный возраст которого - свыше 200 лет.
В 2001 Национальный банк Украины в серии "Старинные города Украины" выпустил юбилейную монету (5 грн.) "400 лет Кролевцу".
К сожалению, даже на беглое ознакомление с Кролевцом у нас также не было времени.



Наступним пунктом нашого маршруту був Батурин - колишня гетьманська столиця Лівобережжя. Розповідь про це цікаве місто - окремою сторінкою.

Следующим пунктом нашего маршрута был Батурин - бывшая гетманская столица Левобережной Украины. Рассказ об этом интересном городе - отдельной страницей.


Ніжин. Миколаївський собор (1658).
Приблизно 80 км від Батурина - і вже Ніжин. Місто на річці Остер, за 83 км від Чернігова та за 126 км від Києва. Згадується в літопису 1147, як Уненеж. Був фортецею Чернігівського князівства; 1239 вщент зруйнований татаро-монголами.


Нежин. Николаевский собор (1658).
Около 80 км от Батурина - и уже Нежин. Город на речке Остер, в 83 км от Чернигова и в 126 км от Киева. Упоминается в летописи 1147, как Уненеж. Был крепостью Черниговского княжества; в 1239 - полностью разрушен татаро-монголами.


Ніжин. Благовіщенський собор (1716) Благовіщенського чоловічого монастиря (XVIII-XIX ст.).
З 1239 року Уненеж не згадується ані в актах, ані в літописи аж до початку XVII ст. В грамоті Сигізмунда III від 1625 вперше зустрічається назва Ніжин; на місці старого Уненежського городища звели нове укріплене місто. Ніжинці приймали участь у повстаннях проти польського магнату М. Потоцького на чолі з полковником Балиловцем (1631), Павлюком (1637), Остряницей (1638). Повстання були жорстоко придушені, й на частині площі (тепер - сквер Гоголя) і вздовж шляхів до неї встановлено шибениці й помости, на яких страчували повстанців. 1663 в Ніжині пройшла "Чорна Рада", на якій було обрано гетьманом Лівобережної України І.Брюховецького, котрий віддав всю Україну під безпосередню владу московського царя.
А от у 1918 ніжинці на боці військ УНР вели жорстокі бої з навалою військ більшовицької Росії.


Нежин. Благовещенский собор (1716) Благовщенского мужского монастиря (XVIII-XIX вв.).
С 1239 года Уненеж не упоминался ни в актах, ни в летописях до начала XVII в. В грамоте Сигизмунда III от 1625 впервые встречается название Нежин; на месте старого Уненежского городища возвели новый укрепленный город. Нежинцы принимали участие в восстаниях против польского магната М. Потоцкого во главе с полковником Балиловцем (1631), Павлюком (1637), Остряницей (1638). Восстания были жестоко подавлены, и на части площади (теперь - сквер Гоголя) и вдоль дорог к ней установили виселицы и помосты, на котрых казнили повстанцев. 1663 в Нежине прошла "Чорная Рада", на которой был избран гетманом Левобережной Украины И.Брюховецкий, который отдал всю Украину под непосредственную власть московского царя.
А вот в 1918 нежинцы на стороне войск УНР вели жестокие бои с нашествием войск большевистской России.


Ніжин. Грецько-Михайлівська (???) церква (1714-1731).
Протягом XVII-XVIII століть Ніжин був одним з найбільших в Україні центрів міжнародної торгівлі. 1675 грецькі купці заснували тут свою колонію й на довгі часи стали повноправними учасниками ніжинського життя. Вони мали своє братство, суд, школу, готель, і, звісно ж, - кав’ярню. Пам'ятками про ті часи лишилися грецькі Всесвятська і Миколаївська церкви.


Нежин. Греко-Михайловская (???) церковь (1714-1731).
На протяжении XVII-XVIII веков Нежин был одним из крупнейших в Украине центров международной торговли. В 1675 греческие купцы основали тут свою колонию и на длительное время стали полноправными участниками нежинской жизни. Они имели свое братство, суд, школу, гостиницу, и, конечно же, - кофейню. Памятниками о тех временах остались греческие Всесвятская и Никольская церкви.


Ніжин. Грецька Всесвятська церква (1780-і).

Нежин. Греческая Всесвятская церковь (1780-е).


Ніжин. Торгівельні ряди.

Нежин. Торговые ряды.


Ніжин. Аптека XVIII ст.
Пам`ятка історії. Заснована у 1777 р. відставним лікарем Изюмського гусарського полку ніжинським греком М. Лігдою.


Нежин. Аптека XVIII в.
Памятник истории. Основана в 1777 г. отставным лекарем Изюмского гусарского полка нежинским греком М. Лигдой.


Ніжин. Спасо-Преображенський Собор (1757).
У місті збереглося багато пам'яток архітектури XVII-ХІХ століть. В центрі Соборної площі височить найстаріший храм Ніжина - Миколаївський собор (1658), Введенський монастир (XVIII-XIX ст.), Введенський собор (1778), Грецька Всесвятська церква (1780-і рр.), Грецько-Михайлівська церква (1714-1731), Троїцька церква (1733), Покровська церква (1757-1765 рр.), Благовіщенський монастир (XVIII-XIX ст.), Благовіщенський собор (1716), Петропавлівська церква з дзвіницею (поч.XIX ст.), церква Іоанна Богослова (1752), будинок Грецького магістру (1785), Миколаївська церква (1743), Преображенська церква (1757), Михайлівська церква (1805-1835 рр.), найперший у колишній Російській імперії пам'ятник М.Гоголю (1881 рік; скульптор Пармен Забила).


Нежин. Спасо-Преображенский Собор (1757).
В городе сохранилось много памятников архитектуры XVII-ХІХ веков. В центре Соборной площади возвышается старейший храм Нежина - Никольский собор (1658), Введенский монастырь (XVIII-XIX в.), Введенский собор (1778), Греческая Всесвятская церковь (1780-і гг.), Греко-Михайловская церковь (1714-1731), Троицкая церковь (1733), Покровская церковь (1757-1765 гг.), Благовещенский монастырь (XVIII-XIX в.), Благовещенский собор (1716), Петропавловская церковь с колокольней (нач.XIX в.), церковь Иоанна Богослова (1752), здание Греческого магистра (1785), Никольская церковь (1743), Преображенская церковь (1757), Михайловская церковь (1805-1835 гг.), первый в бывшей Российской империи памятник Н.Гоголю (1881 год; скульптор Пармен Забила).


Ніжин. Петропавлівська (???) церква з дзвіницею (поч. XIX ст.)

Нежин. Петропавловская (???) церковь с колокольней (нач. XIX ст.)


Ніжин. Пам`ятник М.В.Гоголю (1881 рік, скульптор Парамен Забила) - найперший у колишній Російській імперії пам'ятник Гоголю.
У XVIII-XIX століттях Ніжин був одним з найважливіших просвітницьких і наукових центрів України. У 1820 І.Безбородько заснував Ніжинську Гімназію вищих наук, яка за статутом прирівнювалася до університету. У ХІХ столітті в цій Гімназії вищих наук здобули освіту М.Гоголь, Є.Гребінка та багато інших видатних людей України і Росії. Зараз це - один із корпусів педагогічного інституту.


Нежин. Памятник Н.В.Гоголю (1881 год, скульптор Парамен Забила) - первый в бывшей Российской империи памятник Гоголю.
В XVIII-XIX веках Нежин был одним из важнейших центров просвещения и науки в Украине. В 1820 году И.Безбородько основал Нежинскую Гимназию высших наук, которая по уставу приравнивалась к университету. В ХІХ веке в этой Гимназии высших наук получили образование Н.Гоголь, Е.Гребинка и много других выдающихся людей Украины и России. Сейчас это - один из корпусов педагогического института.


Ніжин. Пам`ятник Богдану Хмельницькому.

Нежин. Памятник Богдану Хмельницкому.


Ніжин. Пам`ятник Ю.Ф.Лисянському.
Юрій Федорович Лисянський (1773-1837) - мореплавець, першопроходець російської кругосвітньої подорожі, народився в м.Ніжин.
В Ніжині:
a) бували - Ломоносов, Сковорода, Фонвізін, Пушкін, Грибоєдов, Міцкевич, Глинка, Гулак-Артемовський, Шевченко, Репін;
b) жили - Гоголь, Гребінка, Глібов, Заньковецька, Королев;
c) народилися - мореплавець Юрій Лисянський, живописець Микола Самокиш, актор та співак Марк Бернес.
І цей перелік - далеко не вичерпний.


Нежин. Памятник Ю.Ф.Лисянскому.
Юрий Федорович Лисянский (1773-1837) - мореплаватель, первопроходец российского кругосветного путешествия, родился в г.Нежин.
В Нежине:
a) бывали - Ломоносов, Сковорода, Фонвизин, Пушкин, Грибоедов, Мицкевич, Глинка, Гулак-Артемовский, Шевченко, Репин;
b) жили - Гоголь, Гребинка, Глибов, Заньковецкая, Королев;
c) родились - мореплаватель Юрий Лисянский, живописец Николай Самокиш, актер и певец Марк Бернес.
И этот список - далеко не полный.


Ніжин. Пам`ятник Марії Заньковецькій.
Марія Костянтинівна Заньковецька (Адасовська) (1854-1934) - українська народна артистка.

Варто додати, що Ніжин включено до системи туристичного маршруту "Намисто Славутича".


Нежин. Памятник Марии Заньковецкой.
Мария Костянтиновна Заньковецкая (Адасовская) (1854-1934) - украинская народная артистка.

Стоит добавить, что Нежин включен в систему туристического маршрута "Ожерелье Славутича".



Першоджерела:
# Сайт «Українська спадщина».
# Стаття «Українське бароко - згадка про національну мрію», Сергій Колесник, газета «День» від 18.07.2003.
# Стаття «Не губернія, а земля», Людмила Таран, газета «Вечірній Київ» від 12.05.2004.
# Сайт «Наш край».
# Сайт «АМУ - Асоціація міст України».
# Сайт «Вольные путешествия в Украине».
# «Урядовий портал» (підрозділ «Уряди України у ХХ столітті»)





Інші сторінки маршруту "На північ від Києва (червень 2004 року)":






Усі права застережено. © 2003-2011 Сергій Клименко




Rambler's Top100