Київ - Чернівці, січень 2009 року.
За маршрутом Київ -> Житомир -> Старокостянтинів -> Хмельницький -> Кам’янець-Подільський -> Жванець -> Хотин -> Чернівці -> Київ

Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання розміщених тут фото, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

Киев - Черновцы, январь 2009 года.
По маршруту Киев -> Житомир -> Староконстянтинов -> Хмельницкий -> Каменец-Подольский -> Жванец -> Хотин -> Черновцы -> Киев

Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь фотографий, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.




Мапа маршруту.
Покриття автошляхів - більш-менш прийняте.


Схема маршрута.
Покрытие автодорог - более-менее приемлемое.
Того дня я не зупинявся у Житомирі, Денишах, Хмельницькому, Кам’янець-Подільському та Хотині, що були на моєму шляху.
Розповіді про ці міста та села - на відповідних сторінках попередніх подорожей.


В этот день я не останавливался в Житомире, Денишах, Хмельницком, Каменец-Подольском и Хотине, которые лежали на моем пути.
Рассказы об этих городах и селах - на соответствующих страницах предыдущих путешествий.


Житомирщина. Річка Тетерів взимку (у районі міста Коростишів).

Житомирщина. Речка Тетерев зимой (в районе города Коростишев).

Zhytomyr region. Teteriv river in winter (near Korostyshiv).


Житомирщина. Річка Тетерів взимку (у районі міста Коростишів).

Житомирщина. Речка Тетерев зимой (в районе города Коростишев).

Zhytomyr region. Teteriv river in winter (near Korostyshiv).


Поділля. Річка Случ взимку
(у районі села Сахнівці, Старокостянтинівський район Хмельницької області).


Подолье. Речка Случ зимой
(в районе села Сахновцы, Староконстантиновский район Хмельницкой области).

Khmelnytskyi region. Sluch river in winter (near Sakhnovcy village, Starokostiantyniv district).



Далі за моїм маршрутом був Старокостянтинів - районний центр Хмельницької області. Розповідь про це місто - окремою сторінкою.


Далее по моему маршруту был Староконстантинов - районный центр Хмельницкой области. Рассказ об этом городе - на отдельной странице.



Жванець - село (1,5 тисячі жителів) Кам'янець-Подільського району (Хмельницька область), розташоване на високому лівому урвистому березі ріки Дністер. Уперше в документах Жванець згадується в 1431 році. Зручне географічне положення біля переправи через Дністер сприяло зростанню поселення і поступовому перетворенню на торговельний, а згодом - стратегічний центр Наддністрянщини. У різні часи Жванцем володіли Язловецькі, Калиновські та Лянцкоронські. За наказом кам'янецького воєводи Калиновського наприкінці XVI століття зводиться фортеця, що розташовувалася на високому березі Дністра, за яким на молдавській території піднімалася Хотинська фортеця. 1620 року турки і татари захопили Хотин і вторглися у Поділля, зруйнувавши прикордонну фортецю. Незабаром у Жванець вступило 40-тисячне військо П. Сагайдачного, яке успішно воювало в Хотинській війні на боці Польщі. По її закінченні Лянцкоронський частково відбудував замок, а в 1646 році король Владислав IV надав містечку Магдебурзьке право.

Жванец - село (1,5 тысяч жителей) Каменец-Подольского района (Хмельницкая область), расположенное на высоком левом урвистому берегу реки Днестр. В первый раз в документах Жванец упоминается в 1431 году. Удобное географическое положение около переправы через Днестр способствовало росту поселения и постепенному превращению его в торговый, а впоследствии - стратегический центр Надднестрянщины. В разные времена Жванцем владели Язловецкие, Калиновские и Лянцкоронские. По приказу каменецкого воеводы Калиновского в конце XVI века возводится крепость, которая располагалась на высоком берегу Днестра, за которым на молдавской территории поднималась Хотинская крепость. В 1620 году турки и татары захватили Хотин и вторглись в Подолье, разрушив пограничную крепость. Вскоре в Жванец вступило 40-тысячное войско П. Сагайдачного, которое успешно воевало в Хотинский войне на стороне Польши. После ее окончания Лянцкоронский частично отстроил замок, а в 1646 году король Владислав IV предоставил городку Магдебургское право.


Жванець. Руїни замку XV-XVII століть.

Жванец. Руины замка XV-XVII веков.

Zhvanets. Ruins of Castle, XV-XVII centuries.


1653 року Жванець пережив бій військ Б. Хмельницького з армією польського короля Я. Казимира. Татарська орда Іслам-Гірея, що воювала на боці українського гетьмана, традиційно зрадила і бій закінчився вимушеним перемир'ям. 1672 року почалася 27-річна окупація цих земель турками, по закінченні якої Жванець зусиллями вірменів і греків, що переселилися сюди, знову перетворився на жвавий торговельний центр. 1699 року вірмени побудували у містечку свою церкву, яку після їхнього виходу з міста перебудували на великий католицький костел Святої Марії. За радянських часів у храмі містилася фабрика, а в роки незалежності громіздка, істотно постраждала будівля поступово відроджує свою культову сутність. Після другого поділу Речі Посполитої в 1793 році Жванець увійшов до складу Російської імперії, із захопленням нею Бессарабії втратив роль прикордонної фортеці. Ще якийсь час він продовжував залишатися торговельним центром, але з розвитком залізничного транспорту, що обійшов містечко стороною, втратив і цей стимул до розвитку. Від потужної колись фортеці над берегами Дністра і Жванчика збереглися фрагменти стін і напівзруйнована північна вежа. Вони сусідять із залишками радянських бункерів, що напередодні Другої світової війни захищали кордони СРСР.

В 1653 году Жванец пережил бой войск Б. Хмельницкого с армией польского короля Я. Казимира. Татарская орда Ислам-Гирея, которая воевала на стороне украинского гетмана, традиционно предала и бой закончился вынужденным перемирием. В 1672 году началась 27-летняя оккупация этих земель турками, по окончании которой Жванець усилиями армян и греков, которые переселились сюда, опять превратился в оживленный торговый центр. В 1699 году армяне построили в городке свою церковь, которую после их ухода из города перестроили в большой католический костел Святой Марии. В советское время в храме размещалась фабрика, а в годы независимости громоздкое, существенно пострадавшее, здание постепенно возрождает свою культовую сущность. После второго раздела Речи Посполитой в 1793 году Жванец вошел в состав Российской империи, с захватом ею Бессарабии потерял роль пограничной крепости. Еще некоторое время он продолжал оставаться торговым центром, но с развитием железнодорожного транспорта, который обошел местечко стороной, потерял и этот стимул к развитию. От мощной когда-то крепости над берегами Днестра и Жванчика сохранились фрагменты стен и полуразрушенная северная башня. Они соседствуют с остатками советских бункеров, которые в канун Второй мировой войны защищали границы СССР.


Жванець. Католицький костел Святої Марії
(колишня вірменська церква)
, 1699 рік.


Жванец. Католический костел Святой Марии
(бывшая армянская церковь)
, 1699 год.

Zhvanets. Catholic church of Sainted Maria
(former Armenian church)
, 1699.


Жванець. Католицький костел Святої Марії
(колишня вірменська церква)
, фрагменти фасаду.


Жванец. Католический костел Святой Марии
(бывшая армянская церковь)
, фрагменты фасада.

Zhvanets. Catholic church of Sainted Maria
(former Armenian church)
, fragments of facade.


Жванець. Католицький костел Святої Марії (колишня вірменська церква), 1699 рік.
Зараз тут діє костел «Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії».


Жванец. Католический костел Святой Марии (бывшая армянская церковь), 1699 год.

Zhvanets. Catholic church of Sainted Maria (former Armenian church), 1699.



Того разу до Чернівців я їхав по справах. Розповідь про це цікаве місто - окремою сторінкою.


В тот раз в Черновцы я ехал по делам. Рассказ об этом интересном городе - отдельной страницей.




Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати»; Т.Лагунова, Ю.Кашуба; Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків-2007.
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; ДНВП «Картографія»; Київ-2006.
# Вікіпедія.






Усі права застережено. © 2003-2011 Сергій Клименко

Реклама від Google AdSense




Rambler's Top100