Славське - селище міського типу (3308 мешканців) Сколівського району
Львівської області,
розташоване в долині річок Опір та Славка.
Поселення виникло близько X століття, а його назва походить від слова «славні»: так називали воїнів київських князів, котрі тут оселилися. Першу згадку про ці місця датовано 1015 роком. Розправившись зі своїми братами Борисом і Глібом, Святополк Окаянний ще одного брата, древлянського князя Святослава, вбив неподалік від нинішнього селища Славське. Перша документальна згадка про Славське належить до 1483 року. Значного економічного розвитку воно набуло після того, як стало власністю австро-угорського барона Ґроедля. 1878 року тут було побудовано залізницю від Стрия до Мукачевого. Під час Першої світової війни в околицях містечка точилися кровопролитні бої між російськими солдатами й Українськими січовими стрільцями Австро-угорської армії. На горі Маківка збереглись окопи, в яких і досі знаходять рештки зброї й амуніції вояків часів Першої світової. Зараз на цій горі споруджено меморіальний комплекс.
Уже з 20-30-х років XX століття Славське перетворюється на гірськолижний курорт: було побудовано підйомники й трампліни на горі Погар, проводилися змагання з лижних видів спорту. А до кінця 80-х років XX століття містечко перетворилося на основний гірськолижний центр колишнього Радянського Союзу. Тут проводили щорічні чемпіонати СРСР та України, а також міжнародні змагання.
Поселення виникло близько X століття, а його назва походить від слова «славні»: так називали воїнів київських князів, котрі тут оселилися. Першу згадку про ці місця датовано 1015 роком. Розправившись зі своїми братами Борисом і Глібом, Святополк Окаянний ще одного брата, древлянського князя Святослава, вбив неподалік від нинішнього селища Славське. Перша документальна згадка про Славське належить до 1483 року. Значного економічного розвитку воно набуло після того, як стало власністю австро-угорського барона Ґроедля. 1878 року тут було побудовано залізницю від Стрия до Мукачевого. Під час Першої світової війни в околицях містечка точилися кровопролитні бої між російськими солдатами й Українськими січовими стрільцями Австро-угорської армії. На горі Маківка збереглись окопи, в яких і досі знаходять рештки зброї й амуніції вояків часів Першої світової. Зараз на цій горі споруджено меморіальний комплекс.
Уже з 20-30-х років XX століття Славське перетворюється на гірськолижний курорт: було побудовано підйомники й трампліни на горі Погар, проводилися змагання з лижних видів спорту. А до кінця 80-х років XX століття містечко перетворилося на основний гірськолижний центр колишнього Радянського Союзу. Тут проводили щорічні чемпіонати СРСР та України, а також міжнародні змагання.
Славское - поселок городского типа (3308 жителей) Сколовского района
Львовской области,
расположенный в долине рек Опир и Славка.
Поселение возникло около X века, а его название происходит от слова «славные»: так называли воинов киевских князей, которые здесь поселились. Первое упоминание об этих местах датируется 1015 годом. Расправившись со своими братьями Борисом и Глебом, Святополк Окаянный еще одного брата, древлянского князя Святослава, убил неподалеку от нынешнего поселка Славское. Первое документальное упоминание о Славском относится к 1483 году. Значительное экономическое развитие оно приобрело после того, как стало собственностью австро-венгерского барона Гроедля. В 1878 году здесь была построена железная дорога от Стрыя до Мукачево. Во время Первой мировой войны в околицах местечка шли кровопролитные бои между российскими солдатами и Украинскими сечевыми стрелками Австро-венгерской армии. На горе Маковка сохранились окопы, в которых и до сих пор находят остатки оружия и амуниции воинов времен Первой мировой. Сейчас на этой горе сооружен мемориальный комплекс.
Уже с 20-30-х годов XX века Славское превращается в горнолыжный курорт: были построены подъемники и трамплины на горе Погар, проводились соревнования по лыжным видам спорта. А до конца 80-х годов XX века местечко превратилось в основной горнолыжный центр бывшего Советского Союза. Здесь проводились ежегодные чемпионаты СССР и Украины, а также международные соревнования.
Поселение возникло около X века, а его название происходит от слова «славные»: так называли воинов киевских князей, которые здесь поселились. Первое упоминание об этих местах датируется 1015 годом. Расправившись со своими братьями Борисом и Глебом, Святополк Окаянный еще одного брата, древлянского князя Святослава, убил неподалеку от нынешнего поселка Славское. Первое документальное упоминание о Славском относится к 1483 году. Значительное экономическое развитие оно приобрело после того, как стало собственностью австро-венгерского барона Гроедля. В 1878 году здесь была построена железная дорога от Стрыя до Мукачево. Во время Первой мировой войны в околицах местечка шли кровопролитные бои между российскими солдатами и Украинскими сечевыми стрелками Австро-венгерской армии. На горе Маковка сохранились окопы, в которых и до сих пор находят остатки оружия и амуниции воинов времен Первой мировой. Сейчас на этой горе сооружен мемориальный комплекс.
Уже с 20-30-х годов XX века Славское превращается в горнолыжный курорт: были построены подъемники и трамплины на горе Погар, проводились соревнования по лыжным видам спорта. А до конца 80-х годов XX века местечко превратилось в основной горнолыжный центр бывшего Советского Союза. Здесь проводились ежегодные чемпионаты СССР и Украины, а также международные соревнования.
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Пантеон воїнів УПА, які загинули за волю України.
«Слава Героям - Україні Слава!». Чудовий за художнім та ідейним вирішенням пам'ятник. По стінах каплиці розташовані пам'ятні таблиці з назвами багатьох сел та сотнями прізвищ. Фундатор пам'ятника - Івасиків Розалія Данилівна з Мициків, мати сотника УПА Ярослава Івасиківа. Пантеон воинов УПА, погибшим за волю Украины. «Слава Героям - Украине Слава!». Прекрасный по художественному и идейному решению памятник. На стенах часовни размещены памятные таблицы с названиями многих сел и сотнями фамилий. Основатель памятника - Ивасикив Розалия Данииловна из Мицикив, мать сотника УПА Ярослава Ивасикива. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Пантеон воїнів УПА, які загинули за волю України.
Пам'ятні таблиці.
Пантеон воинов УПА, погибших за волю Украины. Памятные таблицы. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Церква Успення Пресвятої Богородиці (1901 рік).
Церковь Успения Пресвятой Богородицы (1901 год). |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Готель «Бюргер-Тростян».
Гостиница «Бюргер-Тростян». |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
На території готелю «Перлина Карпат».
База відпочинку «Перлина Карпат» була побудована трестом «Південьзахіделектромережбуд» у 1985-1987 роках. Наразі функціонує як готель, відпочинок у якому залишив у нас досить приємні спогади. На территории гостиницы «Жемчужина Карпат». База отдыха «Жемчужина Карпат» была построена трестом «Югозападэлектросетьстрой» в 1985-1987 годах. Теперь функционирует как гостиница, отдых в которой оставил у нас достаточно приятные воспоминания. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
На території готелю «Перлина Карпат».
На территории гостиницы «Жемчужина Карпат». |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
На території готелю «Перлина Карпат».
На территории гостиницы «Жемчужина Карпат». |
Фото червня 2009 року. |
На території готелю «Перлина Карпат» (панорама ~120°).
На территории гостиницы «Жемчужина Карпат» (панорама ~120°). |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
На території готелю «Перлина Карпат».
На территории гостиницы «Жемчужина Карпат». |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
На території готелю «Перлина Карпат».
На территории гостиницы «Жемчужина Карпат». |
Фото червня 2009 року. |
Вечірній краєвид навколишніх гір (панорама ~120°).
Вечерний пейзаж близлежащих гор (панорама ~120°). |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
На території готелю «Перлина Карпат».
Вечірні краєвиди навколишніх гір. На территории гостиницы «Жемчужина Карпат». Вечерние пейзажи близлежащих гор. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
На території готелю «Перлина Карпат» вночі.
На территории гостиницы «Жемчужина Карпат» ночью. |
Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати»; Т.Лагунова, Ю.Кашуба; Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків-2007.
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
До переліку фотосерій
