Визначні пам'ятки Криму, вересень 2005 року.
Старий Крим та вірменський монастир Сурб-Хач, 1338 р.

Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання матеріалів, що тут розміщено, гіперпосилання на serg-klymenko.narod.ru чи на klymenko.data-tec.net є обов’язковим.

Достопримечательности Крыма, сентябрь 2005 года.
Старый Крым и армянский монастырь Сурб-Хач, 1338 г.

Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь материалов, гиперссылка на serg-klymenko.narod.ru или на klymenko.data-tec.net является обязательной.




Біля в'їзду з східного боку до містечка Старий Крим помітні сліди глибокого рову і кам'яного муру. Це залишки Солхату (Сурхат, Солхат, Солкат, Крим, пізніше - Ескі Крим).
До появи тут татар різноплемінний, різномовний Солхат вже був торговим містом, жив перекупкою та перепродажем товарів, що йшли з південних степів Східної Європи й з-за моря через Кафу. Його ремісники обслуговували не лише місто, але і найближчий степовий район. У XIII столітті, за татарських ханів, Солхат став столицею Кримського улусу (провінції) Золотої Орди, місцем перебування намісника золотоординського хана. Довгі каравани верблюдів і возів з награбованими Ордою товарами, низки полонених прибували до Солхату. Місто багатішало. Руками невільників і місцевих мешканців - греків і вірмен, серед яких були видатні зодчі, татари зводили оборонні мури, кам'яні будинки, лавки, храми, спорудили великий караван-сарай. Архітектура цих споруд, цілком запозичена татарами від корінного місцевого населення, близька до традицій малоазійської архітектури. Караван-сарай - торговий центр міста - був однією з найзначніших споруд Солхату. За високим кам'яним муром із прибудованими до неї зсередини лавками та дерев'яними галереями, «номерами» для нічлігу приїжджих купців, простягався широкий двір для возів і в'ючних тварин. Головна будівля мала два поверхи, інші були одноповерховими. На майдані Біля караван-сараю йшла жвава торгівля невільниками, звідси тисячі нещасних вирушали в довічне рабство - до Константинополя, Генуї, Венеції, Єгипту. Розбагатілий на грабежах, митах і данині з населення підкорених земель, татарський Солхат у XIV столітті досяг свого розквіту.


У въезда с восточной стороны в городок Старый Крым заметны следы глубокого рва и каменной стены. Это остатки Солхата (Сурхат, Солхат, Солкат, Крым, позднее - Эски Крым).
До появления здесь татар разноплеменный, разноязыкий Солхат уже был торговым городом, жил перекупкой и перепродажей товаров, поступавших из южных степей Восточной Европы и из-за моря через Кафу. Его ремесленники обслуживали не только город, но и ближайший степной район. В XIII веке, при татарских ханах, Солхат стал столицей Крымского улуса (провинции) Золотой Орды, местом пребывания наместника золотоордынского хана. Длинные караваны верблюдов и повозок с награбленными Ордой товарами, вереницы пленников прибывали в Солхат. Город богател. Руками невольников и местных жителей - греков и армян, среди которых были выдающиеся зодчие, татары возводили оборонительные стены, каменные дома, лавки, храмы, построили большой караван-сарай. Архитектура этих построек, целиком заимствованная татарами у коренного местного населения, близка к традициям малоазийского зодчества. Караван-сарай - торговый центр города - был одним из наиболее значительных сооружений Солхата. За высокой каменной стеной с пристроенными к ней изнутри лавками и деревянными галереями, «номерами» для ночлега приезжих купцов, простирался широкий двор для повозок и вьючных животных. Главное здание имело два этажа, остальные были одноэтажными. На площади у караван-сарая шла бойкая торговля невольниками, отсюда тысячи несчастных отправлялись в пожизненное рабство - в Константинополь, Геную, Венецию, Египет. Разбогатевший на грабежах, пошлинах и дани с населения покоренных земель, татарский Солхат в XIV веке достиг своего расцвета.

In Stary Krym and Byelogorsk (formerly Karasubazar) there are remains of Tartar inns - caravanserais where once numerous merchants with their servants, slaves and goods used to take their lodgings. The witnesses of the Golden Horde period of the history of Stary Krym are a mosque and medresseh (Moslem seminary) erected in the beginning of the 14th century by Khan Uzbek, and other medieval buildings.


Старий Крим, мечеть хана Узбека, пам'ятка архітектури 1314 р. Цю велику мечеть - шестистовпну базиліку під двоскатним дахом - було закладено в Солхаті в 1314 році на честь ординського хана Узбека. Її дерев'яне перекриття підтримується зсередини двома білокам'яними аркадами, що поділяють мечеть на три нефи. Головний вхід - із півночі - виділений порталом, що прикрашено чудовим різьбленням по каменю. Цікаве й яскраво розписане різьблення всередині будівлі - там, де міхраб, свого роду вівтарна ніша в південній стіні. Храм добре зберігся до наших днів; лише мінарет, від якого залишилася тільки основа, було нещодавно відбудовано заново.

Старый Крым, мечеть хана Узбека, памятник архитектуры 1314 г. Эта большая мечеть - шестистолпная базилика под двухскатной крышей - была заложена в Солхате в 1314 году в честь ордынского хана Узбека. Ее деревянное перекрытие поддерживается изнутри двумя белокаменными аркадами, делящими мечеть на три нефа. Главный вход - с севера - выделен порталом, украшенным отличной резьбой по камню. Интересна и ярко расписанная резьба внутри здания - там, где михраб, своего рода алтарная ниша в южной стене. Храм хорошо сохранился до наших дней; лишь минарет, от которого осталось только основание, был недавно отстроен заново.

Stary Crimea, Khan Uzbek’s Mosque, 1314.


Старий Крим, мечеть хана Узбека, пам'ятка архітектури 1314 р. Головний вхід до мечеті.

Старый Крым, мечеть хана Узбека, памятник архитектуры 1314 г. Главный вход в мечеть.

Stary Crimea, the main entrance to Khan Uzbek’s Mosque.


Старий Крим, мечеть хана Узбека та руїни медресе,
пам'ятка архітектури 1314 р.


Старый Крым, мечеть хана Узбека и руины медресе,
памятник архитектуры 1314 г.


Stary Crimea, Khan Uzbek’s Mosque and Medresseh, 1314.


Старий Крим, руїни медресе та мечеть хана Узбека, пам'ятка архітектури 1314 р.
До південного торця мечеті Узбека примикала велика будівля медресе - духовного училища. Це була значна за розмірами прямокутна споруда, з великим внутрішнім двором. Поперечні стіни відокремлювали кімнати для занять - комірки, що було перекрито циліндровими склепіннями. Осі квадрату підкреслювалися широкими лоджіями, південний фасад було прикрашено монументальним арочним порталом, поцяткованим різьбленим орнаментом.


Старый Крым, руины медресе и мечеть хана Узбека, памятник архитектуры 1314 г.
К южному торцу мечети Узбека примыкало большое здание медресе - духовного училища. Это было значительное по размерам прямоугольное сооружение, с обширным внутренним двором. Поперечные стены отделяли в нем комнаты для занятий - клетушки, перекрытые цилиндрическими сводами. Оси квадрата подчеркивались широкими лоджиями, южный фасад был украшен монументальным арочным порталом, испещренным резным орнаментом.

Stary Crimea, Medresseh and Khan Uzbek’s Mosque, 1314.


Старий Крим, руїни медресе біля мечеті хана Узбека, пам'ятка архітектури 1314 р.
Від духовного училища зараз залишилися лише живописні руїни. Проте по них можна все ж таки судити про архітектуру цієї будівлі.


Старый Крым, руины медресе около мечети хана Узбека, памятник архитектуры 1314 г.
От духовного училища ныне остались живописные руины. Однако по ним можно все же судить об архитектуре этого здания.

Stary Crimea, Medresseh near Khan Uzbek’s Mosque, 1314.


Старий Крим, руїни Мечеті султана Бейбарса, пам'ятка архітектури 1287-1288 рр.
Неподалік від мечеті Узбека знаходяться розвалини Мечеті султана Бейбарса. Це - найдавніша мечеть Криму. Її споруджено в Солхаті в 1287-1288 роках на кошти уродженця цих місць Захіра Сейф-ад-дін ас-Саліх Бейбарса. Захір Сейф-ад-дін ас-Саліх Бейбарс (правив у 1260-1277 роках) був другим за ліком і одним із чотирьох найвидатніших султанів знаменитої мамлюкської династії Бахрі, що володарювала в Єгипті близько 300 років.
Султан Бейбарс увійшов до історії тим, що завдав великої поразки татаро-монголам, і зупинив їх просування на Близькому Сході. Виходець із Причорноморських степів, певно, кипчак (половець), Бейбарс у дитинстві був куплений на одному з невільничих ринків півострова, як білий раб (мамлюк). У 1277 році Бейбарс, воліючи увічнити своє ім'я та прославити місце свого народження, виділив 2000 динар на будівництво мечеті в Солхаті. Мечеть було збудовано в 1287-1288 роках.
До наших часів збереглися лише руїни споруди; повністю втрачено мінарет. Розміри мечеті в плані - 20х15 м. Як писав П. І. Кеппен, спочатку стіни мечеті було покрито мармуром, а верх - порфіром. Історик А. І. Маркович відзначив високу міцність будівлі мечеті Бейбарса: "Розвалини ці, що звертають увагу висотою склепінь і масивністю стін із контрфорсами, ще довго можуть триматися".


Старый Крым, руины Мечети султана Бейбарса, памятник архитектуры 1287-1288 гг.
Неподалеку от мечети Узбека находятся развалины Мечети султана Бейбарса. Это - самая древняя мечеть Крыма. Она сооружена в Солхате в 1287-1288 годах на деньги уроженца этих мест Захира Сейф-ад-дин ас-Салих Бейбарса. Захир Сейф-ад-дин ас-Салихи Бейбарс (правил в 1260-1277 годах) был вторым по счету и одним из четырех самых выдающихся султанов знаменитой мамлюкской династии Бахри, властвовавшей в Египте около 300 лет.
Султан Бейбарс вошел в историю тем, что нанес крупное поражение татаро-монголам, и остановил их продвижение на Ближнем Востоке. Выходец из Причерноморских степей, видимо, кипчак (половец), Бейбарс в детстве был куплен на одном из невольничьих рынков полуострова, как белый раб (мамлюк). В 1277 году Бейбарс, желая увековечить свое имя и прославить место своего рождения, выделил 2000 динар на строительство мечети в Солхате. Мечеть была построена в 1287-1288 годах.
До настоящего времени сохранились лишь руины здания; полностью утрачен минарет. Размеры мечети в плане - 20х15 м. Как писал П. И. Кеппен, первоначально стены мечети были покрыты мрамором, а верх - порфиром. Историк А. И. Маркович отметил высокую прочность здания мечети Бейбарса: "Развалины эти, обращающие внимание высотой сводов и массивностью стен с контрфорсами, еще долго могут держаться".

Stary Crimea, Mosque of Sultan Beybars, 1287-1288.


Старий Крим, руїни Мечеті султана Бейбарса, пам'ятка архітектури 1287-1288 рр. Фрагмент.
Неподалік від мечеті Узбека є також залишки монетного двору XVIII століття та розвалини Куршум-Джамі - «свинцевої» мечеті, в кладці якої «шви» між камінням (для більшої міцності) заливалися нібито розплавленим свинцем. Споруду датують кінцем XIV століття. Мало що уціліло від караван-сараю - дві стіни його огорожі. Краще уявлення про такого роду «заїжджі двори» дають залишки караван-сараю в Білогорську (XV століття).
Архітектура споруд Солхату в XIV столітті й пізніше була, ймовірно, зразком для аналогічних споруд в інших місцях Криму. Це стосується, перш за все, різьблення по каменю. Схоже можна зустріти в мечеті XIV-XV століть біля нинішнього села Піонерського Сімферопольського району, в оформленні отвору на східному фасаді донжону (головної башти) мангупської цитаделі тощо.


Старый Крым, руины Мечети султана Бейбарса, памятник архитектуры 1287-1288 гг. Фрагмент.
Недалеко от мечети Узбека находятся также остатки монетного двора XVIII века и развалины Куршум-Джами - «свинцовой» мечети, в кладке которой «швы» между камнями (для пущей прочности) заливались будто бы расплавленным свинцом. Постройка относится к концу XIV века. Немногое уцелело от караван-сарая - две стены его ограждения. Более ясное представление о такого рода «постоялых дворах» дают остатки караван-сарая в Белогорске (XV век).
Архитектура сооружений Солхата в XIV веке и позже послужила, вероятно, образцом для аналогичных построек в других местах Крыма. Это относится, прежде всего, к резьбе по камню. Похожую можно встретить в мечети XIV-XV веков у нынешнего села Пионерского Симферопольского района, в оформлении проема на восточном фасаде донжона (главной башни) мангупской цитадели и т. д.

Stary Crimea, Mosque of Sultan Beybars, 1287-1288. A part.


Монастырь Сурб-Хач, памятник архитектуры XIV-XVI вв. Схема монастыря.
Схема з видання «Архитектурные памятники Крыма».
Монастир Сурб-Хач, пам'ятка архітектури XIV-XVI ст.
Схема монастиря.
1 - Храм Сурб-Ншан; 2 - гавіт (притвор); 3 - трапезна; 4 - келії (обитель);
5 - вхід із сторожовою («привратницькою»); 6 – парадне подвір’я.

Монастирський комплекс Сурб Хач («Святий Хрест») знаходиться в мальовничій гірській місцевості Криму за три-чотири кілометри на південний схід від міста Старий Крим. Веде до нього поганенька лісова дорога - старовинний покинутий шлях до Судака. Сурб-Хач споруджено силами і на кошти вірмен, що оселилися в східному Криму в різні часи. Перша хвиля вірмен з'явилася в Тавриці в XI столітті. Вони бігли сюди, рятуючись від нашестя турок-сельджуків. Вірменська еміграція тривала в XII столітті, але особливо підсилилася в XIII-XIV століттях, після зруйнування татаро-монголами Ані, стародавньої столиці Вірменії.


Монастырь Сурб-Хач, памятник архитектуры XIV-XVI вв.
Схема монастыря.
1 - Храм Сурб-Ншан; 2 - гавит (притвор); 3 - трапезная; 4 - кельи (обитель);
5 - вход с привратницкой; 6 - парадный двор.

Монастырский комплекс Сурб Хач («Святой Крест») находится в живописной горной местности Крыма в трех-четырех километрах к юго-востоку от города Старый Крым. Ведет к нему плохонькая лесная дорога - старинный заброшенный путь на Судак. Сурб-Хач построен силами и на средства армян, поселившихся в восточном Крыму в разные времена. Первая волна армян появилась в Таврике в XI веке. Они бежали сюда, спасаясь от нашествия турок-сельджуков. Армянская эмиграция продолжалась в XII веке, но особенно усилилась в XIII-XIV веках, после разорения татаро-монголами Ани, древней столицы Армении.

The armenium monastery Surb-Khach, 14th-16th centuries.
Chart of monastery.
1 - Surb-Nshan Temple, 1338; 2 - narthex with a belfry; 3 - refectory; 4 - monastic cells;
5 - entrance with a gate-keeper's lodge; 6 - ceremonial courtyard.


Монастир Сурб-Хач, пам'ятка архітектури XIV-XVI ст. Трапезна, вид ззовні.
Згідно середньовічних вірменських джерел в самому місті Сурхаті, з назвою якого багато авторитетних учених пов'язують назву монастиря Сурб Хач, існував вірменський квартал, в якому діяли школи, скрипторії, створювалися прикрашені дивовижними мініатюрами рукописи.
Монастир Сурб-Хач (у перекладі «Святий Хрест») розташований в лісі на гірському схилі й схожий на фортецю.


Монастырь Сурб-Хач, памятник архитектуры XIV-XVI вв. Трапезная, вид снаружи.
Согласно средневековым армянским источникам в самом городе Сурхате, с названием которого многие авторитетные ученые связывают название монастыря Сурб Хач, существовал армянский квартал, в котором действовали школы, скриптории, создавались украшенные изумительными миниатюрами рукописи.
Монастырь Сурб-Хач (в переводе «Святой Крест») расположен в лесу на горном склоне и похож на крепость.

The armenium monastery Surb-Khach near Stary Krym, 14th-16th centuries.
Four kilometers to the South of Stary Krym one of the best monuments of Armenian architecture the Surb-Khach (Holy Cross) Monastery dating from the 14th-16th centuries is being restored.


Монастир Сурб-Хач, пам'ятка архітектури XIV-XVI ст.
Праворуч - храм Сурб Ншан («Святе Знамення») - пам'ятка архітектури 1338 року, по центру - дзвіниця.

Його дзвіниця нагадує сторожову башту, зовнішні мури глухі, головний вхід захований.


Монастырь Сурб-Хач, памятник архитектуры XIV-XVI вв.
Справа - храм Сурб Ншан («Святое Знамение») - памятник архитектуры 1338 года, в центре - колокольня.

Его колокольня напоминает сторожевую башню, наружные стены глухие, главный вход запрятан.

The armenium monastery Surb-Khach, the Cathedral Surb-Nshan, 1338.


Монастир Сурб-Хач, пам'ятка архітектури XIV-XVI ст.
Храм Сурб Ншан («Святе Знамення») - пам'ятка архітектури 1338 року,
вид із північного сходу.
Монастир протягом кількох століть був найбільшим духовним представництвом вірмен в Криму, престолом вірмено-апостольської церкви на півострові.


Монастырь Сурб-Хач, памятник архитектуры XIV-XVI вв.
Храм Сурб Ншан («Святое Знамение») - памятник архитектуры 1338 года,
вид с северо-востока.
Монастырь в течение нескольких веков являлся крупнейшим духовным представительством армян в Крыму, престолом армяно-апостольской церкви на полуострове.

The armenium monastery Surb-Khach, 14th-16th centuries. The Cathedral Surb-Nshan, 1338.


Монастир Сурб-Хач, пам'ятка архітектури XIV-XVI ст.
Храм Сурб Ншан («Святе Знамення») - пам'ятка архітектури 1338 року, фрагмент.
Вид зі сходу.
Створювався і перебудовувався цей комплекс різночасних і різнохарактерних споруд упродовж більше ніж п'яти століть - з XIV по XIX століття (головним чином в XIV-XVI). Складається він із соборної церкви, прибудованого до храму гавіту (притвору) з дзвіницею, кухні, трапезної, двох ярусів чернечих келій, двох внутрішніх двориків і господарського приміщення.
Найдавнішу споруду монастиря - храм Сурб Ншан («Святе Знамення»), згідно епіграфічному напису, в исіченому на барабані куполу, а також середньовічним пам'ятним записам, засновано в 1338 році духовним предводителем вірмен Криму Ованесом Себастаци, його рідними братами і наближеними. Ця споруда близька за архітектурою до церков XII-XIII століть у самій Вірменії. Храм є тринефною хрестово-центрокупольною (зовні - прямокутною, зсередини - хрестоподібною) спорудою з бічними прибудовами; всі три його напівциркульні абсиди заховано в товщу східної стіни.


Монастырь Сурб-Хач, памятник архитектуры XIV-XVI вв.
Храм Сурб Ншан («Святое Знамение») - памятник архитектуры 1338 года, фрагмент.
Вид с востока.
Создавался и перестраивался этот комплекс разновременных и разнохарактерных построек на протяжении более пяти столетий - с XIV по XIX век (главным образом в XIV-XVI). Состоит он из соборной церкви, пристроенного к храму гавита (притвора) с колокольней, кухни, трапезной, двух ярусов монашеских келий, двух внутренних двориков и хозяйственного помещения.
Древнейшее строение монастыря - храм Сурб Ншан («Святое Знамение»), согласно эпиграфической надписи, высеченной на барабане купола, а также средневековым памятным записям, основано в 1338 году духовным предводителем армян Крыма Ованесом Себастаци, его родными братьями и приближенными. Это сооружение близко по архитектуре к церквам XII-XIII веков в самой Армении. Храм представляет собой трехнефное крестово-центрокупольное (снаружи - прямоугольное, изнутри - крестообразное) сооружение с боковыми приделами; все три его полуциркульные абсиды упрятаны в толще восточной стены.

The armenium monastery Surb-Khach, 14th-16th centuries. The Cathedral Surb-Nshan, 1338, a part.


Монастир Сурб-Хач, пам'ятка архітектури XIV-XVI століть.
Один із фонтанів
неподалік від входу до монастиря.


Монастырь Сурб-Хач, памятник архитектуры XIV-XVI веков.
Один из фонтанов
невдалеке от входа в монастырь.

The armenium monastery Surb-Khach, 14th-16th centuries.
The fountain.


Монастир Сурб-Хач, пам'ятка архітектури XIV-XVI ст.
Протягом багатьох століть у монастирі зберігався кам'яний хрест - священна реліквія, звана «Сурб Хач», освячена, за переказами, апостолом Тадеєм і привезена до Тавріки першими переселенцями з Вірменії.


Монастырь Сурб-Хач, памятник архитектуры XIV-XVI вв.
В течение многих веков в монастыре хранился каменный крест - священная реликвия, называемая «Сурб Хач», освященная, по преданию, апостолом Тадеем и привезенная в Таврику первыми переселенцами из Армении.

The armenium monastery Surb-Khach, 14th-16th centuries.


Монастир Сурб-Хач, пам'ятка архітектури XIV-XVI ст.
Приміщення сторожової («приватницької»).


Монастырь Сурб-Хач, памятник архитектуры XIV-XVI вв.
Помещение привратницкой.


The armenium monastery Surb-Khach, 14th-16th centuries.


Монастир Сурб-Хач, пам'ятка архітектури XIV-XVI ст. Вхід до подвір’я монастиря.

Монастырь Сурб-Хач, памятник архитектуры XIV-XVI вв. Вход во двор монастыря.

The armenium monastery Surb-Khach, 14th-16th centuries.


Монастир Сурб-Хач, пам'ятка архітектури XIV-XVI ст. Трапезна.
У XV столітті було побудовано трапезну, що складається з двох залів. Як у храмі, так і в двох подальших будовах використано арочно-склепінчасту конструкцію.
У 1694 році при духовному предводителі архієпископі Акобе до монастиря з півдня було прибудовано чернечу частину, або обитель, що складається з дворика та Г-подібної, розділеної на келії, двоповерхової будівлі.


Монастырь Сурб-Хач, памятник архитектуры XIV-XVI вв. Трапезная.
В XV веке была построена трапезная, состоящая из двух залов. Как в храме, так и в двух последующих строениях использована арочно-сводчатая конструкция.
В 1694 году при духовном предводителе архиепископе Акобе к монастырю с юга была пристроена монашеская часть, или обитель, состоящая из дворика и Г-образного, разделенного на кельи, двухэтажного здания.

The armenium monastery Surb-Khach, 14th-16th centuries.


Монастир Сурб-Хач, пам'ятка архітектури XIV-XVI ст. У трапезній.

Монастырь Сурб-Хач, памятник архитектуры XIV-XVI вв. В трапезной.

The armenium monastery Surb-Khach, 14th-16th centuries.


Монастир Сурб-Хач, пам'ятка архітектури XIV-XVI ст. Вхід до обителі.

Монастырь Сурб-Хач, памятник архитектуры XIV-XVI вв. Вход в обитель.

The armenium monastery Surb-Khach, 14th-16th centuries.


Монастир Сурб-Хач, пам'ятка архітектури XIV-XVI ст.
Кам'яна дошка з текстом біля входу до обителі.


Монастырь Сурб-Хач, памятник архитектуры XIV-XVI вв.
Каменная доска с текстом у входа в обитель.


The armenium monastery Surb-Khach, 14th-16th centuries.


Монастир Сурб-Хач, пам'ятка архітектури XIV-XVI ст.
Склепіння на нервюрах в обителі.

Цим чудовим склепінням більше 300 років...
(Нервюра - опукле ребро зведення; склепіння на нервюрах характерні для архітектури XII-XV століть, переважно готичної)


Монастырь Сурб-Хач, памятник архитектуры XIV-XVI вв.
Своды на нервюрах в обители.

Этим прекрасным сводам более 300 лет...
(Нервюра - выпуклое ребро свода; своды на нервюрах характерны для архитектуры XII-XV веков, преимущественно готической)

The armenium monastery Surb-Khach, 14th-16th centuries.


Монастир Сурб-Хач, пам'ятка архітектури XIV-XVI ст.
Центральна напівциркульна апсида храму Сурб Ншан
, як і дві бокові, орієнтована на схід і захована в товщу стіни.


Монастырь Сурб-Хач, памятник архитектуры XIV-XVI вв.
Центральная полуциркульная апсида храма Сурб Ншан
, как и две боковые, ориентирована на восток и упрятана в толще стены.

The armenium monastery Surb-Khach, 14th-16th centuries.


Нефи храму Сурб-Ншан перекриті майже циліндровими, трохи стрілчастого перетину склепіннями, крівля двоскатна, кам'яна, із своєрідної «черепиці» - великих профільованих плит. Храм увінчано традиційним у вірменській архітектурі пірамідальним кам'яним шатром на високому гранованому барабані. З чотирьох сторін барабан прорізано щілистими вікнами та прикрашено нішами, колонками, орнаментальними «плетінками» та написом, із якого відома дата спорудження храму - 1338 р. Перехід від квадратного низу до круглого зсередини і дванадцятигранного зовні барабану здійснено за допомогою вітрил - трикутних сферичних склепінь. Купол усередині сферичний. Капітелі пілонів (стовпів) і ніша з резервуаром для омивання богослужебних посудин прикрашені різьбленими орнаментами, що нагадують орнаменти в мечеті хана Узбека.

Нефы храма Сурб-Ншан перекрыты почти цилиндрическими, слегка стрельчатого сечения сводами, кровля двухскатная, каменная, из своего рода «черепицы» - крупных профилированных плит. Храм увенчан традиционным в армянской архитектуре пирамидальным каменным шатром на высоком граненом барабане. С четырех сторон барабан прорезан щелевидными окнами и украшен нишами, колонками, орнаментальными «плетенками» и надписью, из которой известна дата возведения храма - 1338 г. Переход от квадратного низа к круглому внутри и двенадцатигранному снаружи барабану осуществлен посредством парусов - треугольных сферических сводов. Купол внутри сферический. Капители пилонов (столбов) и ниша с резервуаром для омовения богослужебных сосудов украшены резными орнаментами, напоминающими орнаменты в мечети хана Узбека.


Монастир Сурб-Хач, пам'ятка архітектури XIV-XVI ст. Гавіт (притвор).
В кінці XIV століття до храму було прибудовано гавіт (притвор). Внаслідок цього різьблений, багато орнаментований портал у західній стіні храму опинився всередині гавіту. Гавіт прикрашають вмуровані в кладку стін присвятні камені (хачкари) із зображенням хрестів і написами. Найдавніший хачкар датується 1551 роком. Над гавітом височіє дзвіниця, куди ведуть вузькі й круті сходи в правому від входу кутку цього приміщення.


Монастырь Сурб-Хач, памятник архитектуры XIV-XVI вв. Гавит (притвор).
В конце XIV века к храму был пристроен гавит (притвор). В результате этого резной, богато орнаментированный портал в западной стене храма оказался внутри гавита. Гавит украшают вмурованные в кладку стен посвятительные камни (хачкары) с изображением крестов и надписями. Самый древний хачкар относится к 1551 году. Над гавитом возвышается колокольня, куда ведет узкая и крутая лестница в правом от входа углу этого помещения.

The armenium monastery Surb-Khach, 14th-16th centuries. The "gavit" (narthex, vestibule).


Монастир Сурб-Хач, пам'ятка архітектури XIV-XVI ст.
Один із куточків монастиря.


Монастырь Сурб-Хач, памятник архитектуры XIV-XVI вв.
Один из уголков монастыря.

The armenium monastery Surb-Khach, 14th-16th centuries.
A part of the courtyard.


Монастир Сурб-Хач, пам'ятка архітектури XIV-XVI ст.
Парадне подвір’я монастиря.


Монастырь Сурб-Хач, памятник архитектуры XIV-XVI вв.
Парадный двор монастыря.


The armenium monastery Surb-Khach, 14th-16th centuries.
The ceremonial courtyard.


Монастир Сурб-Хач, пам'ятка архітектури XIV-XVI ст.
Протягом багатьох століть у монастирі зберігався кам'яний хрест - священна реліквія, звана «Сурб Хач», освячена, за переказами, апостолом Тадеєм і привезена до Тавріки першими переселенцями з Вірменії.


Монастырь Сурб-Хач, памятник архитектуры XIV-XVI вв.
В течение многих веков в монастыре хранился каменный крест - священная реликвия, называемая «Сурб Хач», освященная, по преданию, апостолом Тадеем и привезенная в Таврику первыми переселенцами из Армении.

The armenium monastery Surb-Khach, 14th-16th centuries. A votive stele (khachkar).


Монастир Сурб-Хач, пам'ятка архітектури XIV-XVI ст. Один із фонтанів на схилі нижче монастиря.
Монастир було оточено фруктовими садами, городами та квітниками. Нижче за монастирські мури, в саду на терасованому схилі, збереглися цікаві фонтани з кристально-чистою водою, що оформлені архітектурними деталями, взятими з якихось невідомих споруд XIV-XVI ст.


Монастырь Сурб-Хач, памятник архитектуры XIV-XVI вв. Один из фонтанов на склоне ниже монастыря.
Монастырь был окружен фруктовыми садами, огородами и цветниками. Ниже монастырских стен, в саду на террасированном склоне, сохранились интересные фонтаны с кристально-чистой водой, оформленные архитектурными деталями, взятыми из каких-то неведомых построек XIV-XVI вв.

The armenium monastery Surb-Khach, 14th-16th centuries.


Монастир Сурб-Хач, пам'ятка архітектури XIV-XVI ст. На схилі, що нижче монастиря.
У 1993-97 роках ансамбль монастиря було частково відновлено. Складність відновлювальних робіт обумовлювалась тим, що необхідно було зберегти всі будівельні періоди і різночасні архітектурні форми, що поєдналися завдяки майстерності та художньому чуттю будівничих у цілісний, оригінальний ансамбль, чарівно романтичний і привабливий, що гармонійно злився з природою гірсько-лісового краю. Зараз відновлювальні роботи в Сурб-Хач ведуться вірменською громадою.
Ансамбль монастиря Сурб-Хач - один із найкращих творів вірменської архітектури в Криму. В цій споруді виявилися основні риси вірмено-малоазійської архітектури, вироблені впродовж століть у творчості талановитих майстрів кам'яної справи.


Монастырь Сурб-Хач, памятник архитектуры XIV-XVI вв. На склоне ниже монастыря.
В 1993-97 годах ансамбль монастыря был частично восстановлен. Сложность восстановительных работ обуславливалась тем, что необходимо было сохранить все строительные периоды и разновременные архитектурные формы, соединившиеся благодаря искусству и художественному чутью строителей в целостный, оригинальный ансамбль, неотразимо романтичный и привлекательный, гармонично слившийся с природой горно-лесного края. Ныне восстановительные работы в Сурб-Хач ведутся армянской общиной.
Ансамбль монастыря Сурб-Хач - одно из лучших произведений армянской архитектуры в Крыму. В этом сооружении проявились основные черты армяно-малоазийского зодчества, выработанные на протяжении веков в творчестве талантливых мастеров каменного дела.

The armenium monastery Surb-Khach, 14th-16th centuries.


Монастир Сурб-Хач, пам'ятка архітектури XIV-XVI ст. Один із фонтанів на схилі, що нижче монастиря.
Вірменські майстри збагатили своїм мистецтвом місцеву культуру, залишивши на Кримському півострові десятки чудових пам'ятників. На другому місці за красою пропорцій після Сурб-Хач стоїть споруджена теж у XIV столітті Іллінська (теж монастирська) церква в селі Багатому Білогірського району. Вона відрізняється цікавими склепіннями на нервюрах (нервюра - опукле ребро зведення; склепіння на нервюрах характерні для архітектури XII-XV століть, переважно готичної), чудовими різьбленими фігурами й орнаментом. Багато коштовних різьблених деталей збереглося також в храмах, що були зведені вірменами в Кафі (Феодосії).


Монастырь Сурб-Хач, памятник архитектуры XIV-XVI вв. Один из фонтанов на склоне ниже монастыря
Армянские мастера обогатили своим искусством местную культуру, оставив на Крымском полуострове десятки замечательных памятников. На втором месте по красоте пропорций после Сурб-Хач стоит построенная, как и он, в XIV веке Ильинская (тоже монастырская) церковь в селе Богатом Белогорского района. Она отличается интересными сводами на нервюрах (нервюра - выпуклое ребро свода; своды на нервюрах характерны для архитектуры XII-XV веков, преимущественно готической), прекрасными резными фигурами и орнаментом. Много драгоценных резных деталей сохранилось также в храмах, возведенных армянами в Кафе (Феодосии).

The armenium monastery Surb-Khach, 14th-16th centuries.



Першоджерела:
# «Крым. Туристская карта», видання «СВІТ», Сімферополь-2004.
# «Архитектурные памятники Крыма», Е. Крикун, издательство «Таврия», Симферополь-1977.
# «Сурб-Хач. Монастырь», серия «Армянские памятники зодчества Крыма», печать: «ЧП Заблодский А.И.»








Rambler's Top100