Визначні пам'ятки Криму, вересень 2005 року.
Балаклава, колишній завод з ремонту підводних човнів.
Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
 В разі будь-якого використання матеріалів, що тут розміщено, гіперпосилання на serg-klymenko.narod.ru чи на klymenko.data-tec.net є обов’язковим.

Достопримечательности Крыма, сентябрь 2005 года.
Балаклава, бывший завод по ремонту подводных лодок.
Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
 При любом использовании размещенных здесь материалов, гиперссылка на serg-klymenko.narod.ru или на klymenko.data-tec.net является обязательной.




Після Другої світової війни в Балаклаві було розгорнуто військово-морську базу. Тут базувалася 14-та дивізія підводних човнів Чорноморського флоту СРСР. Будівництво підземної частини бази розпочалося у 1957 році в умовах надзвичайної секретності і завершилося в 1961 році. Завод та арсенал будувалися як об'єкти протиатомного захисту першої категорії. Вища точка наскального ґрунту над підземними об'єктами становить 126 м. Тут були свої склади паливно-мастильних матеріалів, висота стелі яких сягає кількох десятків метрів, запаси питної води та продовольства, автономна кліматична система, транспортні та постачальні магістралі. База мала кімнати для відпочинку персоналу, душові кабінки, їдальні і таке інше. У разі атомної атаки вона могла витримати пряме влучення ядерної бомби і автономно працювати в режимі глибокої консервації. Комбінований підземний канал заводу дозволяв вводити під гору одразу сім підводних човнів проекту 613 та 633. Довжина каналу сягає 505 м. (при загальній довжині тунелю до 600 м.), ширина від 6 до 22 м., глибина від 6 до 8,5 м. Вхід до тунелю з боку бухти закривав спливаючий батопорт, а з північного виходу батопорт відкривався вбік. Кожна з «дверей» бази мала вагу 120 т. Обидва виходи були закамуфльовані спеціальними сітками та скельною породою.
Головне завдання, яке покладалося на підземну базу - ремонт субмарин, поповнення боєзапасу, пального, заміна акумуляторних батарей. Для цього були створені потужні ремонтні майстерні з найновішим на той час обладнанням, та склади торпед і ракет, що мали ядерну головну частину. Чисельність висококваліфікованих робітників промислово-виробничого комплексу сягала сотні осіб.
Однак з часом, незважаючи на всю свою унікальність і потужність, підземний завод у Балаклаві почав втрачати стратегічну значимість. Пов'язано це було із переходом Військово-морського флоту СРСР на човни інших класів, які були набагато складніші в обслуговуванні та більші за розмірами. Тому завод працював до 1993 р. У березні 1995 року з Балаклавської бухти було виведено останній підводний човен, і Військово-морська база підводних човнів у Балаклаві перестала існувати...
Крым. Балаклава, Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Військово-морський музейний комплекс «Балаклава» - колишній секретний стратегічний "Об'єкт № 825 ГТС" - унікальний підземний завод з ремонту та обслуговування підводних човнів, пам'ятник військового інженерно-технічного мистецтва XX сторіччя, споруджений у період "холодної війни" та наростання ядерної загрози. Об'єкт першої категорії стійкості в протиатомному відношенні, дозволяв у повному автономному режимі при ядерній атаці тривалий час здійснювати ремонт підводних човнів і укривати кілька тисяч людей. З моменту будівництва заводу Балаклава стала зовсім "закритим" містом, в'їзд до якого здійснювався за спеціальними перепустками навіть для севастопольців. За час будівництва об'єкту, в горі Таврос було вироблено більше 200000 кубометрів скельного грунту для створення крізного 500-метрового підземного морського каналу та великих розмірів штолень, де розміщувалися: командний пункт, сухий док, ремонтний цех, арсенал із бойовими головними частинами торпедних апаратів і ракет, сховища, паливні склади, інші допоміжні приміщення. Загальна площа всіх приміщень і ходів заводу - 5100 кв. м, площа водної поверхні під землею сягає 3000 кв. м.
У 1994 році підземний комплекс було виведено з експлуатації та після офіційного розсекречення об'єкту з 1 червня 2003 року його відкрито для екскурсійних відвідин як філіал Центрального музею Збройних Сил України. У експозиції, що задумана як військово-морська історія України, в історико-хронологічному порядку розгортаються теми: історія заснування та розвитку Балаклави, історія надводного та підводного флотів. Окремо, в штольні, де зберігалася ядерна зброя, розміщено військово-морське озброєння старого та сучасного зразків. У водному каналі в перспективі планується розмістити підводний човен, а поки що відвідувачам запропонують повернення після екскурсії до входу в музейний комплекс на катері. Сама штольня - видовбаний у скелі й одягнений у залізобетон водний підземний канал - настільки привабливий для туристів, що музей вже відкрив для них двері, попри те, що оформлення тематичних експозицій ще не завершено та багато що ще не все впорядковано.


После Второй мировой войны в Балаклаве была развернута военно-морская база. Здесь базировалась 14-я дивизия подводных лодок Черноморского флота СССР.
Строительство подземной части базы началось в 1957 году в условиях чрезвычайной секретности и завершилось в 1961 году. Завод и арсенал строились как объекты противоатомной защиты первой категории. Высшая точка наскального грунта над подземными объектами составляет 126 м. Здесь были свои склады горюче-смазочных материалов, высота потолка которых достигает нескольких десятков метров, запасы питьевой воды и продовольствия, автономная климатическая система, транспортные и снабженческие магистрали. База имела комнаты для отдыха персонала, душевые кабинки, столовые и т. д. В случае атомной атаки она могла выдержать прямое попадание ядерной бомбы и автономно работать в режиме глубокой консервации. Комбинированный подземный канал завода позволял вводить под гору одновременно семь подводных лодок проекта 613 и 633. Длина канала достигает 505 м. (при общей длине тоннеля до 600 м.), ширина от 6 до 22 м., глубина от 6 до 8,5 м. Вход в тоннель со стороны бухты закрывал всплывающий батопорт, а с северного выхода батопорт открывался в сторону. Каждая из «дверей» базы имела вес 120 т. Оба выхода были закамуфлированы специальными сетками и скальной породой.
Главное задание, возлагавшееся на подземную базу - ремонт субмарин, пополнение боезапаса, горючего, замена аккумуляторных батарей. Для этого были созданы мощные ремонтные мастерские с новейшим на то время оборудованием, и склады торпед и ракет, в том числе - с ядерными боеголовками. Численность высококвалифицированных рабочих промышленно-производственного комплекса достигала сотни человек.
Однако со временем, несмотря на всю свою уникальность и мощность, подземный завод в Балаклаве начал терять стратегическую значимость. Связано это было с переходом Военно-морского флота СССР на лодки других классов, которые были намного сложнее в обслуживании и больше по размерам. Поэтому завод работал до 1993 г. В марте 1995 года из Балаклавской бухты была выведена последняя подводная лодка, и Военно-морская база подводных лодок в Балаклаве перестала существовать...
Военно-морской музейный комплекс «Балаклава» - бывший секретный стратегический "Объект № 825 ГТС" - уникальный подземный завод по ремонту и обслуживанию подводных лодок, памятник военного инженерно-технического искусства XX столетия, построенный в период "холодной войны" и нарастания ядерной угрозы. Объект первой категории устойчивости в противоатомном отношении, позволял в полном автономном режиме при ядерной атаке длительное время осуществлять ремонт подводных лодок и укрывать несколько тысяч человек. С момента строительства завода Балаклава стала совершенно "закрытым" городом, въезд в который осуществлялся по специальным пропускам даже для севастопольцев. При строительстве объекта, в горе Таврос было выработано более 200000 кубометров скального грунта для устройства сквозного 500-метрового подземного морского канала и больших размеров штолен, где размещались: командный пункт, сухой док, ремонтный цех, арсенал с боеголовками торпедных аппаратов и ракет, хранилища, топливные склады другие вспомогательные помещения. Общая площадь всех помещений и ходов завода - 5100 кв. м, площадь водной поверхности под землей достигает 3000 кв. м.
В 1994 году подземный комплекс был выведен из эксплуатации и после официального рассекречивания объекта с 1 июня 2003 году открыт для экскурсионного посещения как филиал Центрального музея Вооруженных Сил Украины. В экспозиции, задуманной как военно-морская история Украины, в историко-хронологическом порядке разворачиваются темы: история основания и развития Балаклавы, история надводного и подводного флотов. Отдельно, в штольне, где хранилось ядерное оружие, размещается военно-морское вооружение старого и современного образцов. В водном канале в перспективе планируется разместить подводную лодку, а пока посетителям предложат возвращение после экскурсии к входу в музейный комплекс на катере. Сама штольня - выдолбленный в скале и одетый в железобетон водный подземный канал - настолько привлекателен для туристов, что музей открыл для них двери, несмотря на то, что оформление тематических экспозиций еще не завершено и далеко не все еще здесь благоустроено.


Балаклава, схема Військово-морського музейного комплексу «Балаклава» на вході до музею.
На схемі позначено:
Вхід до музею.
Сухий док.
Підземний водний канал.
Виставкові зали.
Експозиція озброєння підводних човнів.
Вихід до Чорного моря.
Адміністрація музею.

Балаклава, схема Военно-морского музейного комплекса «Балаклава» при входе в музей.
На схеме обозначены:
Вход в музей.
Сухой док.
Подземный водный канал.
Выставочные залы.
Экспозиция вооружения подводных лодок.
Выход в Черное море.
Администрация музея.


Балаклава, канал-вхід підводних човнів до ремонтних цехів підземного заводу.

Балаклава, канал-вход подводных лодок в ремонтные цеха подземного завода.


Балаклава, схема бази підводних човнів Чорноморського флоту СРСР.
На схемі позначено:
Підземний водний резервуар
Вхід підводних човнів в ремонтні цехи підземного заводу.
Сухий док.
Підземний водний канал.
Ремонтні цехи.
Арсенал озброєння підводних човнів.
Котельна.
Казарми. 		Шкіперські приміщення.
Метеорологічна служба.
Їдальня.
Вихід підводних човнів до Чорного моря.
Штаб бригади підводних човнів.
???
Штаб дивізії підводних човнів.
Науково-дослідний центр.

Балаклава, схема базы подводных лодок Черноморского флота СССР.
На схеме обозначены:
Подземный водный резервуар
Вход подводных лодок в ремонтные цеха подземного завода.
Сухой док.
Подземный водный канал.
Ремонтные цеха.
Арсенал вооружения подводных лодок.
Котельная.
Казармы. 		Шкиперские помещения.
Метеорологическая служба.
Столовая.
Выход подводных лодок в Черное море.
Штаб бригады подводных лодок.
???
Штаб дивизии подводных лодок.
Научно-исследовательский центр.


Балаклава, двері до внутрішніх приміщень підземної бази.
Початок музейної експозиції.

Балаклава, двери во внутренние помещения подземной базы.
Начало музейной экспозиции.


Балаклава, внутрішні приміщеня підземної бази.
Цей тунель йде паралельно до підземного водного канала.

Балаклава, внутренние помещения подземной базы.
Этот туннель идет параллельно подземному водному каналу.


Балаклава, внутрішні приміщеня підземної бази.
А цей тунель перпендикулярний до підземного водного канала й перетинає попередній.
Тут ще не все відремонтовано... ;-)
До речі, зверніть увагу на рейки на підлозі; про них мова ще попереду...

Балаклава, внутренние помещения подземной базы.
А этот туннель перпендикулярен к подземному водному каналу и пересекает предыдущий.
Тут еще не все отремонтировали... ;-)
Кстати, обратите внимание на рельсы на полу; о них речь еще впереди...


Балаклава, сухий док підземного заводу з ремонту та обслуговування підводних човнів.
Праворуч, паралельно йому - підземний водний канал.

Балаклава, сухой док подземного завода по ремонту и обслуживанию подводных лодок.
Справа, параллельно ему - подземный водный канал.


Балаклава, підземний водний канал.
Ліворуч - вид у бік виходу до Балаклавської бухти, праворуч - вид у бік виходу до моря.

Балаклава, подземный водный канал.
Слева - вид в сторону выхода в Балаклавскую бухту, справа - вид в сторону выхода в море.


Балаклава. Підземний водний канал, вид у бік виходу до моря та вхід до ремонтних цехів підземного заводу.
Однак... Тут ще працювати і працювати...

Балаклава. Подземный водный канал, вид в сторону выхода в море и вход в ремонтные цеха подземного завода.
Да... Тут еще работать и работать...


Балаклава, вхід до сухого доку заводу з підземного водного каналу.

Балаклава, вход в сухой док завода из подземного водного канала.


Балаклава, двері тунелю, що веде від підземного водного каналу до арсеналу озброєння підводних човнів.

Балаклава, двери туннеля, который ведет от подземного водного канала к арсеналу вооружения подводных лодок.


Балаклава, у тунелі, що веде від підземного водного каналу до арсеналу озброєння підводних човнів.
Це - не брак знімку; це - вогкість у тунелі...

Балаклава, в туннеле, который ведет от подземного водного канала к арсеналу вооружения подводных лодок.
Это - не брак снимока; это - влажность в туннеле...


Балаклава, у тунелі, що веде від підземного водного каналу до арсеналу озброєння підводних човнів.
Той самий тунель, але вже майже біля арсеналу...
Цією платформою по рейках підвозили озброєння підводних човнів від арсеналу до підземного водного каналу.

Балаклава, в туннеле, который ведет от подземного водного канала к арсеналу вооружения подводных лодок.
Тот же самый туннель, но уже почти возле арсенала...
На этой платформе по рельсам подвозили вооружение подводных лодок от арсенала к подземному водному каналу.


Балаклава, арсенал озброєння підводних човнів, на перетині з підземним тунелем.

Балаклава, арсенал вооружения подводных лодок, на пересечении с подземным туннелем.


Балаклава, сучасна музейна експозиція Військово-морського музейного комплексу «Балаклава» розташована в тих приміщеннях арсеналу, де раніше зберігалися ядерні боєголовки ракет підводних човнів.

Балаклава, современная музейная экспозиция Военно-морского музейного комплекса «Балаклава» расположена в тех помещениях арсенала, где раньше хранились ядерные боеголовки ракет подводных лодок.


Балаклава, двері тунелю, що веде від Балаклавської бухти до арсеналу озброєння підводних човнів.

Балаклава, двери туннеля, который ведет от Балаклавской бухты к арсеналу вооружения подводных лодок.


Балаклава, батискаф поряд із виходом з тунелю, на березі Балаклавської бухти.

Балаклава, батискаф рядом с выходим из туннеля, на берегу Балаклавской бухты.


Балаклава. Вихід до моря з підземного водного каналу Балаклавської бази. Вид від гирла бухти.
Передбачалося, що підводні човни зможуть тут виходити з Балаклавcкої бази безпосередньо в море в зануреному стані.
Однак слід зазначити, що при проектуванні такого грандіозного об'єкту припустилися щонайменше двох вельми серйозних помилок. Про першу вже згадувалося: не подумали про те, що підводні човни з часом можуть стати ... більшими за розмірами. Тому підземна база просто фізично не могла прийняти підводні човни проектів, що пішли за проектом 633. Унаслідок другої помилки, що була обумовлена неточністю гідродинамічних розрахунків, за весь час існування Балаклавської бази жоден (!!!) підводний човен не вийшов з цього, південного виходу з підземного водного каналу...

Балаклава. Выход в море из подземного водного канала Балаклавской базы. Вид от устья Балаклавcкой бухты.
Предполагалось, что подводные лодки смогут здесь выходить из Балаклавcкой базы непосредственно в море в погруженном состоянии.
Но следует отметить, что при проектировании столь грандиозного объекта допустили, как минимум, две очень серьезные ошибки. О первой уже упоминалось: не подумали о том, что подводные лодки со временем могут стать ... больше по размерам. Поэтому подземная база просто физически не могла принять подводные лодки проектов, последовавших за проектом 633. Вследствие второй ошибки, обусловленной неточностью гидродинамических расчетов, за все время существования Балаклавской базы ни одна (!!!) подводная лодка не вышла из этого, южного выхода из подземного водного канала...



Першоджерела:
# «Крым. Туристская карта», видання «СВІТ», Сімферополь-2004.
# «Балаклава. План города», видання «НПП Союзкарта», Сімферополь-2005.
# «Ласпи. Сезон 2005», каталог.
# Сайт «Севастополь - 'Городской Информационный Центр'».







Rambler's Top100