Батурин. Колишня гетьманська столиця Лівобережжя.
Місто розташовано на річці Сеймі, за 26 км від районного центру Бахмач, за 170 кілометрів від Чернігова і 190 кілометрів від Києва. Батурин заснований на початку XVII століття. В документах згадується 1625 у зв’язку з спорудженням Батуринської фортеці. В 1669-1708 та 1750-1764 був резиденцією гетьманів Лівобережної України Д.Многогрішного, І.Самойловича, І.Мазепи, а також останнього гетьмана України К.Розумовського. В 1634 Батурином володів коронний канцлер Речі Посполитої Ю.Оссолінський, від нього Батурин перейшов до магнатів Любомирських. Мешканці Батурина брали участь в повстанні Острянина в 1638, у визвольній війні українського народу 1648-1654 років, у вигнанні з Батуринської фортеці польської шляхти. З 1648 Батурин - центр сотні Чернігівського, а з 1649 - Ніжинського полку. З 1654 Батурин мав статус міста з магдебурзьким правом, магістратом. В Батурині було підписано Батуринські статті 1663 року.
Батурин. Бывшая гетманская столица Левобережной Украины.
Город расположен на реке Сейм, в 26 км от районного центра Бахмач, в 170 км от Чернигова и в 190 километрах от Киева. Батурин основан в начале XVII столетия. В документах упоминается в 1625 в связи с сооружением Батуринской крепости. В 1669-1708 и 1750-1764 был резиденцией гетманов Левобережной Украины Д.Многогрешного, И.Самойловича, И.Мазепы, а также последнего гетмана Украины К.Розумовского В 1634 Батурином владел коронный канцлер Речи Посполитой Ю.Оссолинский, от него Батурин перешел к магнатам Любомирским. Жители Батурина принимали участие в восстании Острянина в 1638, в освободительной войне украинского народа 1648-1654 годов, в изгнании из Батуринской крепости польской шляхты. С 1648 Батурин - центр сотни Черниговского, а с 1649 - Нежинского полка. С 1654 Батурин имел статус города с магдебургским правом, магистратом. В Батурине были подписаны Батуринские статьи 1663 года.
Місто розташовано на річці Сеймі, за 26 км від районного центру Бахмач, за 170 кілометрів від Чернігова і 190 кілометрів від Києва. Батурин заснований на початку XVII століття. В документах згадується 1625 у зв’язку з спорудженням Батуринської фортеці. В 1669-1708 та 1750-1764 був резиденцією гетьманів Лівобережної України Д.Многогрішного, І.Самойловича, І.Мазепи, а також останнього гетьмана України К.Розумовського. В 1634 Батурином володів коронний канцлер Речі Посполитої Ю.Оссолінський, від нього Батурин перейшов до магнатів Любомирських. Мешканці Батурина брали участь в повстанні Острянина в 1638, у визвольній війні українського народу 1648-1654 років, у вигнанні з Батуринської фортеці польської шляхти. З 1648 Батурин - центр сотні Чернігівського, а з 1649 - Ніжинського полку. З 1654 Батурин мав статус міста з магдебурзьким правом, магістратом. В Батурині було підписано Батуринські статті 1663 року.
Батурин. Бывшая гетманская столица Левобережной Украины.
Город расположен на реке Сейм, в 26 км от районного центра Бахмач, в 170 км от Чернигова и в 190 километрах от Киева. Батурин основан в начале XVII столетия. В документах упоминается в 1625 в связи с сооружением Батуринской крепости. В 1669-1708 и 1750-1764 был резиденцией гетманов Левобережной Украины Д.Многогрешного, И.Самойловича, И.Мазепы, а также последнего гетмана Украины К.Розумовского В 1634 Батурином владел коронный канцлер Речи Посполитой Ю.Оссолинский, от него Батурин перешел к магнатам Любомирским. Жители Батурина принимали участие в восстании Острянина в 1638, в освободительной войне украинского народа 1648-1654 годов, в изгнании из Батуринской крепости польской шляхты. С 1648 Батурин - центр сотни Черниговского, а с 1649 - Нежинского полка. С 1654 Батурин имел статус города с магдебургским правом, магистратом. В Батурине были подписаны Батуринские статьи 1663 года.
Фото червня 2004 року.
Батурин. Будинок генерального судді Василя Кочубея (кінець XVII століття).
Тут розміщується місцевий історико-краєзнавчий музей (2004 року будівля реставрувалася).
Батурин. Дом генерального судьи Василия Кочубея (конец XVII века).
Здесь размещается местный историко-краеведческий музей (в 2004 году здание реставрировалось).
Тут розміщується місцевий історико-краєзнавчий музей (2004 року будівля реставрувалася).
Батурин. Дом генерального судьи Василия Кочубея (конец XVII века).
Здесь размещается местный историко-краеведческий музей (в 2004 году здание реставрировалось).
Фото червня 2004 року.
Батурин. Пам`ятний знак на місці дуба,
дупло якого слугувало поштовою скринькою у листуванні Івана Мазепи та Мотрі Кочубей.
Батурин. Памятний знак на месте дуба,
дупло которого служило почтовым ящиком в переписке Ивана Мазепы и Мотри Кочубей.
дупло якого слугувало поштовою скринькою у листуванні Івана Мазепи та Мотрі Кочубей.
Батурин. Памятний знак на месте дуба,
дупло которого служило почтовым ящиком в переписке Ивана Мазепы и Мотри Кочубей.
Фото червня 2004 року. |
Фото червня 2004 року. |
Батурин. Хрест на пам`ять спалення міста.
Під час Північної війни, коли гетьман Мазепа став на бік шведів, цар Петро I наказав зрівняти з землею гетманську столицю. У 1708 році Батурин було взято російськими військами під проводом О. Д. Мєньшікова і знищено разом із усіма мешканцями... Вирізали всіх, включаючи стариків та дітей... Гетьманську резиденцію за наказом Петра І перенесли до Глухова. Цар особисто приїхав туди на вибори нового гетьмана та символічну страту "зрадника" - Івана Степановича Мазепи (його портрет кат повісив на шибениці). З 1727 Батурином відала казенна палата. Батурин. Крест в память сожжения города. Во время Северной войны, когда гетман Мазепа перешел на сторону шведов, царь Петр I приказал стереть с лица земли гетманскую столицу. В 1708 году Батурин был взят российскими войсками под руководством А. Д. Меншикова и уничтожен вместе со всеми жителями... Вырезали всех, включая стариков и детей... Гетманскую резиденцию по приказу Петра І перенесли в Глухов. Царь лично пожаловал туда на избрание нового гетмана и символическую казнь "изменника" - Ивана Степановича Мазепы (его портрет палач вздернул на виселицу). С 1727 Батурином ведала казенная палата. |
1760 року Батурин було подаровано останньому гетьману Лівобережної України
Кирилу Розумовському.
Розумовський вирішив повернути свою столицю з
Глухова
до "мазепинського" Батурина.
В 1760 було складено проект заснування у Батурині університету (не здійснено).
1789 року збудовано Покровський собор.
Саме тут, на мальовничому крутому березі Сейму, 1799-1803 видатний петербурзький архітектор-англієць Чарльз Камерон
збудував на гетьманське замовлення розкішний палац першокласної класичної архітектури (його центральний корпус зберігся донині), а італієць А.Рінальді заклав довкола парк.
До проектування в Батурині національних будівель були залучені найвідоміші придворні майстри – Квасов, Аксамитов і Старцев
(у зв'язку з ліквідацією гетьманства ця частина задуму так і залишиться на стадії підготовчих робіт).
Запрошую також ознайомитись з цього приводу з моїм дуже коротеньким екскурсом в історію української культури, освіти та науки тих часів.
В 1760 году Батурин был подарен последнему гетману Левобережной Украины Кириллу Разумовскому. Разумовский решил вернуть свою столицу из Глухова в "мазепинский" Батурин. В 1760 был составлен проект основания в Батурине университета (не осуществлен). В 1789 был построен Покровский собор. Именно тут, на живописном крутом берегу Сейма, в 1799-1803 выдающийся петербургский архитектор-англичанин Чарльз Камерон построил по заказу гетмана роскошный дворец первоклассной классической архитектуры (его центральный корпус сохранился поныне), а итальянец А.Ринальди заложил вокруг парк. К проектированию в Батурине национальных зданий были привлечены самые известные придворные мастера – Квасов, Аксамитов и Старцев (в связи с ликвидацией гетманства эта часть замысла так и осталась на стадии подготовительных работ).
Приглашаю также ознакомиться по этому поводу с моим очень коротким экскурсом в историю украинской культуры, образования и науки тех времен.
Запрошую також ознайомитись з цього приводу з моїм дуже коротеньким екскурсом в історію української культури, освіти та науки тих часів.
В 1760 году Батурин был подарен последнему гетману Левобережной Украины Кириллу Разумовскому. Разумовский решил вернуть свою столицу из Глухова в "мазепинский" Батурин. В 1760 был составлен проект основания в Батурине университета (не осуществлен). В 1789 был построен Покровский собор. Именно тут, на живописном крутом берегу Сейма, в 1799-1803 выдающийся петербургский архитектор-англичанин Чарльз Камерон построил по заказу гетмана роскошный дворец первоклассной классической архитектуры (его центральный корпус сохранился поныне), а итальянец А.Ринальди заложил вокруг парк. К проектированию в Батурине национальных зданий были привлечены самые известные придворные мастера – Квасов, Аксамитов и Старцев (в связи с ликвидацией гетманства эта часть замысла так и осталась на стадии подготовительных работ).
Приглашаю также ознакомиться по этому поводу с моим очень коротким экскурсом в историю украинской культуры, образования и науки тех времен.
Фото червня 2004 року.
Батурин. Палац Кирили Розумовського (1799-1803).
Пригнічуюча картина. Та, наче, починають потрохи реставрувати.
Батурин. Дворец Кирилла Разумовского (1799-1803).
Печальная картина. Но, вроде, начинают понемногу реставрировать.
Baturyn. Hetman K. Rozumovskyi`s palace (1799-1803).
Пригнічуюча картина. Та, наче, починають потрохи реставрувати.
Батурин. Дворец Кирилла Разумовского (1799-1803).
Печальная картина. Но, вроде, начинают понемногу реставрировать.
Baturyn. Hetman K. Rozumovskyi`s palace (1799-1803).
Фото серпня 2007 року. |
Фото серпня 2007 року. |
Фото серпня 2007 року. |
Палац Кирили Розумовського.
Дворец Кирилла Разумовского. Hetman K. Rozumovskyi`s palace. |
Фото серпня 2007 року.
Батурин. Палац Кирили Розумовського, заново відбудований флігель.
Батурин. Дворец Кирилла Разумовского, заново отстроенный флигель.
Батурин. Дворец Кирилла Разумовского, заново отстроенный флигель.
Фото червня 2004 року.
Батурин. Воскресенська церква (1803) - церква-усипальниця Кирила Розумовського.
З 1782 Батурин – центр волості Конотопського повіту Новгород-Сіверського намісництва, з 1802 - Чернігівської губернії.
Батурин. Воскресенская церковь (1803) - церковь-усыпальница Кирилла Разумовского.
С 1782 Батурин – центр волости Конотопского уезда Новгород-Северского наместничества, с 1802 - Черниговской губернии.
З 1782 Батурин – центр волості Конотопського повіту Новгород-Сіверського намісництва, з 1802 - Чернігівської губернії.
Батурин. Воскресенская церковь (1803) - церковь-усыпальница Кирилла Разумовского.
С 1782 Батурин – центр волости Конотопского уезда Новгород-Северского наместничества, с 1802 - Черниговской губернии.
Фото червня 2004 року.
Батурин. Пам`ятник Петру Івановичу Прокоповичу (1775-1850).
Прокопович Петро Іванович (1775 - 1850) - славетний український бджоляр, засновник вітчизняної науки про бджільництво, в 1814 винайшов перший у світі рамковий вулик. Народився 12 липня 1775 в селі Мітченки на Чернігівщині в родині священика. У 1828 організував у с. Мітченки першу в світі бджільничу школу. В 1830 школу було переведено до сусіднього села Пальчики, і вона проіснувала 50 років. За цей час з неї вийшло біля 600 навчених бджолярів. Тут навчалися українці, росіяни, приїздили також з Грузії, Угорщини, Італії, Німеччини, Польщі. На той час пасіка Прокоповича налічувала 10000 сімей, що було абсолютно нечувано. Це була найбільша пасіка у світі. Помер Петро Іванович від тяжкої форми ревматизму 22 березня 1850 року. Поховано його в селі Пальчики на садибі його бджільничої школи. (при автошляху між Кіпті та Батурином встановлено спеціальний вказівник).
Батурин. Памятник Петру Ивановичу Прокоповичу (1775-1850).
Прокопович Петр Иванович (1775 - 1850) - выдающийся украинский пасечник, основоположник отечественной науки о пчеловодстве, в 1814 изобрел первый в мире рамочный улей. Родился 12 июля 1775 года в селе Митченки на Черниговщине в семье священника. В 1828 году организовал в с. Митченки первую в мире пчеловодную школу. В 1830 школа была переведена в соседнее село Пальчики, и просуществовала 50 лет. За это время из нее вышли около 600 обученных пчеловодов. В ней учились украинцы, россияне, приезжали также из Грузии, Венгрии, Италии, Германии, Польши. В то время пасека Прокоповича насчитывала 10000 семей, что было делом абсолютно неслыханным. Это была крупнейшая пасека в мире. Умер от тяжелой формы ревматизма 22 марта 1850 года. Похоронен в селе Пальчики на усадьбе своей пчеловодческой школы (у автодороги между Кипти и Батурином установлен специальный указатель).
Прокопович Петро Іванович (1775 - 1850) - славетний український бджоляр, засновник вітчизняної науки про бджільництво, в 1814 винайшов перший у світі рамковий вулик. Народився 12 липня 1775 в селі Мітченки на Чернігівщині в родині священика. У 1828 організував у с. Мітченки першу в світі бджільничу школу. В 1830 школу було переведено до сусіднього села Пальчики, і вона проіснувала 50 років. За цей час з неї вийшло біля 600 навчених бджолярів. Тут навчалися українці, росіяни, приїздили також з Грузії, Угорщини, Італії, Німеччини, Польщі. На той час пасіка Прокоповича налічувала 10000 сімей, що було абсолютно нечувано. Це була найбільша пасіка у світі. Помер Петро Іванович від тяжкої форми ревматизму 22 березня 1850 року. Поховано його в селі Пальчики на садибі його бджільничої школи. (при автошляху між Кіпті та Батурином встановлено спеціальний вказівник).
Батурин. Памятник Петру Ивановичу Прокоповичу (1775-1850).
Прокопович Петр Иванович (1775 - 1850) - выдающийся украинский пасечник, основоположник отечественной науки о пчеловодстве, в 1814 изобрел первый в мире рамочный улей. Родился 12 июля 1775 года в селе Митченки на Черниговщине в семье священника. В 1828 году организовал в с. Митченки первую в мире пчеловодную школу. В 1830 школа была переведена в соседнее село Пальчики, и просуществовала 50 лет. За это время из нее вышли около 600 обученных пчеловодов. В ней учились украинцы, россияне, приезжали также из Грузии, Венгрии, Италии, Германии, Польши. В то время пасека Прокоповича насчитывала 10000 семей, что было делом абсолютно неслыханным. Это была крупнейшая пасека в мире. Умер от тяжелой формы ревматизма 22 марта 1850 года. Похоронен в селе Пальчики на усадьбе своей пчеловодческой школы (у автодороги между Кипти и Батурином установлен специальный указатель).
Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати», Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків, 2007р.
# Сайт «Наш край».
# Сайт «Асоціація міст України».
# Сайт «Агропчелопром».
# Сайт «Наш край».
# Сайт «Асоціація міст України».
# Сайт «Агропчелопром».
До переліку фотосерій
