Легендарну «Олександрію» -
чудовий дендропарк у місті
Біла Церква -
було засновано 1793 року Франциском Браницьким на честь його дружини Олександри.
Керував будівництвом цього ландшафтного парку знаменитий французький архітектор Мюффо. Олександрію прикрашали не тільки модні у той час мармурові скульптури та вази з декоративними квітами, але і розкішна резиденція магнатів, а також Царський павільйон для гостей. Сьогодні Олександрія є найбільшим дендропарком в Україні. Вона займає площу 201,5 гектарів. Для порівняння: уманська «Софіївка» розміщується на 170 гектарах. Скульптури часів Браницьких зараз зібрано в музеї, який працює щодня, окрім вівторка.
Легендарная «Александрия» - прекрасный дендропарк в городе Белая Церковь - была основана в 1793 году Франциском Браницким в честь его жены Александры.
Руководил строительством этого ландшафтного парка знаменитый французский архитектор Мюффо. Александрию украшали не только модные в то время мраморные скульптуры и вазы с декоративными цветами, но и роскошная резиденция магнатов, а также Царский павильон для гостей. Сегодня Александрия является самым большим дендропарком в Украине. Она занимает площадь 201,5 гектаров. Для сравнения: уманская «Софиевка» размещается на 170 гектарах. Скульптуры времен Браницких сейчас собраны в музее, который работает ежедневно, кроме вторника.
Керував будівництвом цього ландшафтного парку знаменитий французький архітектор Мюффо. Олександрію прикрашали не тільки модні у той час мармурові скульптури та вази з декоративними квітами, але і розкішна резиденція магнатів, а також Царський павільйон для гостей. Сьогодні Олександрія є найбільшим дендропарком в Україні. Вона займає площу 201,5 гектарів. Для порівняння: уманська «Софіївка» розміщується на 170 гектарах. Скульптури часів Браницьких зараз зібрано в музеї, який працює щодня, окрім вівторка.
Легендарная «Александрия» - прекрасный дендропарк в городе Белая Церковь - была основана в 1793 году Франциском Браницким в честь его жены Александры.
Руководил строительством этого ландшафтного парка знаменитый французский архитектор Мюффо. Александрию украшали не только модные в то время мраморные скульптуры и вазы с декоративными цветами, но и роскошная резиденция магнатов, а также Царский павильон для гостей. Сегодня Александрия является самым большим дендропарком в Украине. Она занимает площадь 201,5 гектаров. Для сравнения: уманская «Софиевка» размещается на 170 гектарах. Скульптуры времен Браницких сейчас собраны в музее, который работает ежедневно, кроме вторника.
Фото серпня 2008 року.
Олександрійський парк. Головний вхід - одна з основних архітектурних споруд парка.
Його композиція складається з масивної двостулкової металевої брами та декоративної огорожі.
Стулки брами обрамлені двома чотиригранними колоноподібними пілонамі з нішами, карнизами та ліпними капітеліями іонічного ордера.
І брама, і декоративна огорожа вдало контрастують з буйною зеленню навколишніх дерев і надають всій композиції вигляду парадності та монументальності.
Александрийский парк. Главный вход - одно из основных архитектурных сооружений парка. Его композиция состоит из массивных двухстворчатых металлических ворот и декоративного ограждения. Створки ворот обрамлены двумя четырехгранными колонновидными пилонами с нишами, карнизами и лепными капителиями ионического ордера. И ворота, и декоративное ограждение удачно контрастируют с пышной зеленью окружающих деревьев и придают всей композиции вид парадности и монументальности.
Александрийский парк. Главный вход - одно из основных архитектурных сооружений парка. Его композиция состоит из массивных двухстворчатых металлических ворот и декоративного ограждения. Створки ворот обрамлены двумя четырехгранными колонновидными пилонами с нишами, карнизами и лепными капителиями ионического ордера. И ворота, и декоративное ограждение удачно контрастируют с пышной зеленью окружающих деревьев и придают всей композиции вид парадности и монументальности.
Фото жовтня 2008 року. |
Мапа Олександрійського парку.
На схемі позначено:
Схема Александрийского парка. На схеме обозначены:
|
Фото серпня 2004 року.
Стежкою від головного входу повз сосновий ліс.
Дендропарк “Олександрія” було закладено як заміську резиденцію графа Франтишека Ксаверия Браницького, карателя національно-визвольного повстання середини XVIII сторіччя в Україні. Це повстання, що отримало згодом назву «Коліївщина», під керівництвом запорізького козака Максима Залізняка й уманського сотника Івана Гонти, було дуже жорстоко придушено польськими військами на чолі з Браницьким і донським козачим полком, що було послано їм у підтримку імператрицею Росії Катериною II. За сі заслуги Ф. К. Браницького було призначено 1774 року коронним гетьманом Польщі і старостою Білоцерківським; площа його білоцерківських володінь склала 400 тис. десятин.
По дорожке от главного входа вдоль соснового леса.
Дендропарк “Александрия” был заложен как загородная резиденция графа Франтишека Ксаверия Браницкого, карателя национально-освободительного восстания середины XVIII столетия в Украине. Это восстание, получившее впоследствии название «Колиивщина», под руководством запорожского казака Максима Зализняка и уманского сотника Ивана Гонты, было жесточайшим образом подавлено польскими войсками во главе с Браницким и донским казачьим полком, посланным им в поддержку императрицей России Екатериной II. За сии заслуги Ф. К. Браницкий был назначен в 1774 году коронным гетманом Польши и старостой Белоцерковским; площадь его белоцерковских владений составила 400 тыс. десятин.
Дендропарк “Олександрія” було закладено як заміську резиденцію графа Франтишека Ксаверия Браницького, карателя національно-визвольного повстання середини XVIII сторіччя в Україні. Це повстання, що отримало згодом назву «Коліївщина», під керівництвом запорізького козака Максима Залізняка й уманського сотника Івана Гонти, було дуже жорстоко придушено польськими військами на чолі з Браницьким і донським козачим полком, що було послано їм у підтримку імператрицею Росії Катериною II. За сі заслуги Ф. К. Браницького було призначено 1774 року коронним гетьманом Польщі і старостою Білоцерківським; площа його білоцерківських володінь склала 400 тис. десятин.
По дорожке от главного входа вдоль соснового леса.
Дендропарк “Александрия” был заложен как загородная резиденция графа Франтишека Ксаверия Браницкого, карателя национально-освободительного восстания середины XVIII столетия в Украине. Это восстание, получившее впоследствии название «Колиивщина», под руководством запорожского казака Максима Зализняка и уманского сотника Ивана Гонты, было жесточайшим образом подавлено польскими войсками во главе с Браницким и донским казачьим полком, посланным им в поддержку императрицей России Екатериной II. За сии заслуги Ф. К. Браницкий был назначен в 1774 году коронным гетманом Польши и старостой Белоцерковским; площадь его белоцерковских владений составила 400 тыс. десятин.
Фото серпня 2004 року.
Будівництво парку на околиці Білої Церкви почалося наприкінці XVIII сторіччя з ініціативи дружини Браницкого - Олександри Василіївни (до заміжжя - Енгельгардт).
В цей період у Західній Європі ставав модним англійський, чи ландшафтний, стиль паркобудівництва, тому і “Олександрія” влаштовувалася в такому ж стилі.
Автором генерального плану парку був відомий французький архітектор-паркобудівник Мюффо; над цим парком працювали також архітектор Доминік Ботані,
садівники Август Станге, Бартецький, Вітт, Август Енс.
До середини XIX сторіччя “Олександрія” перетворилася на один із найпрекрасніших пейзажних парків України, якому були властиві елементи романтизму і сентименталізму. Парк був широко відомим не тільки у всій тодішній Росії, але й у Європі.
Строительство парка на окраине Белой Церкви началось в конце XVIII столетия по инициативе супруги Браницкого - Александры Васильевны (до замужества - Энгельгардт). В этот период в Западной Европе входил в моду английский, или ландшафтный, стиль паркостроения, поэтому и “Александрия” устраивалась в таком же стиле. Автором генерального плана парка был известный французский архитектор-паркостроитель Мюффо; над этим парком работали также архитектор Доминик Ботани, садовники Август Станге, Бартецкий, Витт, Август Энс.
К середине XIX столетия “Александрия” превратилась в один из прекраснейших пейзажных парков Украины, которому были присущи элементы романтизма и сентиментализма. Парк имел не только всероссийскую, но и европейскую известность.
До середини XIX сторіччя “Олександрія” перетворилася на один із найпрекрасніших пейзажних парків України, якому були властиві елементи романтизму і сентименталізму. Парк був широко відомим не тільки у всій тодішній Росії, але й у Європі.
Строительство парка на окраине Белой Церкви началось в конце XVIII столетия по инициативе супруги Браницкого - Александры Васильевны (до замужества - Энгельгардт). В этот период в Западной Европе входил в моду английский, или ландшафтный, стиль паркостроения, поэтому и “Александрия” устраивалась в таком же стиле. Автором генерального плана парка был известный французский архитектор-паркостроитель Мюффо; над этим парком работали также архитектор Доминик Ботани, садовники Август Станге, Бартецкий, Витт, Август Энс.
К середине XIX столетия “Александрия” превратилась в один из прекраснейших пейзажных парков Украины, которому были присущи элементы романтизма и сентиментализма. Парк имел не только всероссийскую, но и европейскую известность.
Фото серпня 2004 року.
Стежкою до березового гаю.
При закладенні і формуванні парку основою стали всі елементи природи Лісостепу. Це і старі діброви, і мальовничі галявини, і водойми, і степові ділянки на схилах ярів. Неоціненні рослинні багатства дендропарку. Поруч з місцевими породами, такими, як дуб черешчатий, липа серцеподібна, клен гостролистий, ясен звичайний, сосна звичайна, що складають основу парку, тут росте близько 500 видів дерев і чагарників, прибульців з Північної Америки, Приамур'я, Китаю, Японії і Центральної Європи.
По дорожке к березовой роще.
При закладке и формировании парка основой стали все элементы природы Лесостепи. Это и старые дубравы, и живописные поляны, и водоемы, и степные участки на склонах балок. Неоценимы растительные богатства дендропарка. Рядом с местными породами, такими, как дуб черешчатый, липа сердцевидная, клен остролистый, ясень обыкновенный, сосна обыкновенная, составляющих основу парка, здесь произрастает около 500 видов деревьев и кустарников, пришельцев из Северной Америки, Приамурья, Китая, Японии и Центральной Европы.
При закладенні і формуванні парку основою стали всі елементи природи Лісостепу. Це і старі діброви, і мальовничі галявини, і водойми, і степові ділянки на схилах ярів. Неоціненні рослинні багатства дендропарку. Поруч з місцевими породами, такими, як дуб черешчатий, липа серцеподібна, клен гостролистий, ясен звичайний, сосна звичайна, що складають основу парку, тут росте близько 500 видів дерев і чагарників, прибульців з Північної Америки, Приамур'я, Китаю, Японії і Центральної Європи.
По дорожке к березовой роще.
При закладке и формировании парка основой стали все элементы природы Лесостепи. Это и старые дубравы, и живописные поляны, и водоемы, и степные участки на склонах балок. Неоценимы растительные богатства дендропарка. Рядом с местными породами, такими, как дуб черешчатый, липа сердцевидная, клен остролистый, ясень обыкновенный, сосна обыкновенная, составляющих основу парка, здесь произрастает около 500 видов деревьев и кустарников, пришельцев из Северной Америки, Приамурья, Китая, Японии и Центральной Европы.
Фото жовтня 2008 року. |
Фото жовтня 2008 року. |
Сонячна «Східна галявина».
Солнечная «Восточная поляна». |
Фото серпня 2004 року. |
Фото серпня 2008 року. |
Один з мурованих містків парку.
Один из каменных мостиков парка. |
Фото серпня 2008 року. |
Фото серпня 2008 року. |
Альтанка.
Беседка. |
Фото жовтня 2008 року. |
Фото жовтня 2008 року. |
Краєвиди неподалік від альтанки.
Пейзажи невдалеке от беседки. |
Фото жовтня 2008 року. |
Фото жовтня 2008 року. |
Фото жовтня 2008 року. |
Річка Рось.
Речка Рось. |
Фото серпня 2004 року. |
Фото жовтня 2008 року. |
Дуб.
Для того, щоб охопити стовбур цього велетня, потрібно чотири дорослих людини одночасно. Дуб. Для того, чтобы охватить ствол этого великана, необходимо четыре взрослых человека одновременно. |
Фото серпня 2004 року. |
Фото жовтня 2008 року. |
Ансамбль "Руїни" - одна з найоригінальніших архітектурних споруд, збудованих в парку.
Пам’ятка малої архітектурної форми кінця XVIII - початку XIX сторіччя.
Завершує цілу гідрологічну систему ставків, водоспадів, фонтанів східної частини парку.
"Руїни" імітують рештки старого розваленого замку.
Споруда входить до композиційного ядра головних пам'яток парка.
Ансамбль "Руины" - одно из самых оригинальных архитектурных сооружений, воздвигнутых в парке. Памятник малой архитектурной формы конца XVIII - начала XIX века. Завершает целую гидрологическую систему прудов, водопадов, фонтанов восточной части парка. "Руины" имитируют остатки старого разваленного замка. Сооружение входит в композиционное ядро главных достопримечательностей парка. Bila Tserkva. The Ensemble "Ruins" in the "Oleksandriya" Park. |
Фото жовтня 2008 року. |
Фото жовтня 2008 року. |
Водоспад під "Руїнами".
У пейзажних парках, подібних до «Александрії», розвалини якогось палацу були важливим декоративним елементом.
Автор «Руїн» невідомий. Крім естетичного призначення, ця архітектурна споруда виконує також практичну роль підпірної стінки.
Споруда двох'ярусна. Перший ярус до половини знаходиться в землі.
Другий - у вигляді високої будівлі без даху підноситься на дамбі.
На широкій дамбі Лазневого ставка з-під «Руїн» витікає могутній водоспад, а неподалік на острові «Мрії» б'є фонтан.
«Руїни» зображені на старих польських гравюрах.
Під час громадянської війни «Руїни» було зруйновано.
Реставровано їх 1962 року за проектом Д. М. Криворучко.
Водопад под "Руинами". В пейзажных парках, подобных «Александрии», развалины какого-либо дворца являлись важным декоративным элементом. Автор «Руин» неизвестен. Наряду с эстетическим назначением, это архитектурное сооружение выполняет и практическую роль подпорной стенки. Сооружение двухъярусное. Первый ярус до половины находится в земле. Второй - в виде высокого здания без крыши возвышается на плотине. На широкой плотине Лазневого пруда из-под «Руин» вытекает мощный водопад, а невдалеке на острове «Мечты» бьет фонтан. «Руины» запечатлены на старых польских гравюрах. Во время гражданской войны «Руины» были разрушены. Реставрированы они в 1962 году по проекту Д. М. Криворучко. |
Фото серпня 2008 року.
Вид у бік річки Рось та на острів "Мрії" від "Руїн".
Усередині «Руїн» розташований видовий майданчик, з яким відкривається чудовий вид на ставок і Рось.
Вид в сторону речки Рось и на остров "Мечты" от "Руин".
Внутри «Руин» расположена видовая площадка, с которой открывается прекрасный вид на пруд и Рось.
Усередині «Руїн» розташований видовий майданчик, з яким відкривається чудовий вид на ставок і Рось.
Вид в сторону речки Рось и на остров "Мечты" от "Руин".
Внутри «Руин» расположена видовая площадка, с которой открывается прекрасный вид на пруд и Рось.
Фото жовтня 2008 року. |
Фото жовтня 2008 року. |
Скульптура Богоматері на острові "Мрії".
Скульптура Богоматери на острове "Мечты". |
Фото жовтня 2008 року.
Вид з острова "Мрії" на ансамбль "Руїни".
Вид с острова "Мечты" на ансамбль "Руины".
Вид с острова "Мечты" на ансамбль "Руины".
Фото жовтня 2008 року. |
Фото жовтня 2008 року. |
Лазневий ставок та вид на "Руїни" з його берега.
"Лазневый" (банный) пруд и вид на "Руины" с его берега. |
Фото жовтня 2008 року. |
Лазневий ставок, вид від "Руїн".
На цьому ставку (площею більш за 0,65 га) колись були влаштовані холодні купальні для господарів парку. "Лазневый" (банный) пруд, вид от "Руин". На этом пруду (площадью более 0,65 га) в прошлом были устроены холодные купальни для владельцев парка. |
Качки на Лазневому ставку.
Утки на "Лазневому" (банном) пруду.
Утки на "Лазневому" (банном) пруду.
Фото жовтня 2008 року. |
Краєвид Великої галявини.
Панорама Большой поляны. |
Фото жовтня 2008 року. |
Фото жовтня 2008 року. |
Види Великої галявини.
Виды Большой поляны. |
Фото серпня 2004 року. |
Фото жовтня 2008 року. |
Паркова скульптура.
Парковая скульптура. |
Фото серпня 2008 року. |
Краєвид Великої галявини.
Панорама Большой поляны. |
Фото жовтня 2008 року. |
Краєвид Великої галявини.
Панорама Большой поляны. |
|
Краєвид Великої галявини.
Панорама Большой поляны. |
Фото жовтня 2008 року. |
Краєвид Великої галявини.
Панорама Большой поляны. |
Фото серпня 2008 року. |
Фото серпня 2008 року. |
Колонада "Луна".
Колоннада "Эхо". |
Колонада «Луна» - оригінальна архітектурна споруда, виконана в стилі класицизму, -
розташована в центральній частині парка і належить до його композиційного ядра.
Побудована в стилі класицизму архітектором І. Старовим. Напівциркульна галерея замикається двома об'ємними ризалітами.
Її фасад є відкритою колонадою перед партерною зоною з 14 колон іонічного ордера.
Входи ризалітів оформлені портиками із зображенням жінки та немовляти.
На фотографії, датованій 1913 роком, усередині колонади видно мармурові скульптури.
На партері перед колонадою встановлено скульптуру бога торгівлі Меркурія.
Світлу будівлю колонади видно з великої відстані, на неї спроектовано кілька дальніх перспектив з Великої галявини.
Ефектний зовнішній вигляд і краса колонади «Луна» поєднуються з високими акустичними властивостями.
Слово, що було стиха промовлено в одному кінці споруди, посилене луною, добре чути на іншому кінці, попри відстань близько 34 м.
При графах Браницьких біля колонади «Луна» часто грала музика, завдяки акустичним особливостям будівлі вона розносилася територією парку.
У роки громадянської війни колонаду було повністю зруйновано. Відновлено під керівництвом Д. М. Криворучка в 1959 році.
Колоннада «Эхо» - оригинальное архитектурное строение, выполненное в стиле классицизма - расположена в центральной части парка и входит в его композиционное ядро. Построена в стиле классицизма архитектором И. Старовым. Полуциркульная галлерея замыкается двумя объемными ризалитами. Ее фасад представляет собой открытую колоннаду перед партерной зоной из 14 колонн ионического ордера. Входы ризалитов оформлены портиками с изображением женщины и младенца. На фотографии, датированной 1913 годом, внутри колоннады видны мраморные скульптуры. На партере перед колоннадой установлена скульптура бога торговли Меркурия. Светлое здание колоннады видно с большого расстояния, на него спроектировано несколько дальних перспектив с Большой поляны. Эффектный внешний вид и красота колоннады «Эхо» совмещаются с высокими акустическими свойствами. Слово, тихо сказанное в одном конце сооружения, усиленное эхом, отлично слышно в другом конце, хотя расстояние при этом составляет около 34 м. При графах Браницких у колоннады «Эхо» часто играла музыка, благодаря акустическим особенностям строения она разносилась по территории парка. В годы гражданской войны колоннада была полностью разрушена. Восстановлена под руководством Д. М. Криворучко в 1959 году.
Колоннада «Эхо» - оригинальное архитектурное строение, выполненное в стиле классицизма - расположена в центральной части парка и входит в его композиционное ядро. Построена в стиле классицизма архитектором И. Старовым. Полуциркульная галлерея замыкается двумя объемными ризалитами. Ее фасад представляет собой открытую колоннаду перед партерной зоной из 14 колонн ионического ордера. Входы ризалитов оформлены портиками с изображением женщины и младенца. На фотографии, датированной 1913 годом, внутри колоннады видны мраморные скульптуры. На партере перед колоннадой установлена скульптура бога торговли Меркурия. Светлое здание колоннады видно с большого расстояния, на него спроектировано несколько дальних перспектив с Большой поляны. Эффектный внешний вид и красота колоннады «Эхо» совмещаются с высокими акустическими свойствами. Слово, тихо сказанное в одном конце сооружения, усиленное эхом, отлично слышно в другом конце, хотя расстояние при этом составляет около 34 м. При графах Браницких у колоннады «Эхо» часто играла музыка, благодаря акустическим особенностям строения она разносилась по территории парка. В годы гражданской войны колоннада была полностью разрушена. Восстановлена под руководством Д. М. Криворучко в 1959 году.
Фото жовтня 2008 року. |
Фото серпня 2008 року. |
Скульптура бога торгівлі Меркурія на партері перед колонадою "Луна".
Скульптура бога торговли Меркурия на партере перед колоннадой "Эхо". |
Фото серпня 2008 року. |
Фото жовтня 2008 року. |
Фото жовтня 2008 року. |
Озеро Лебедине та "Китайський місток".
Озеро Лебединое и "Китайский мостик". |
«Китайський місток» - пам`ятка архітектури кінця XVIII сторіччя -
знаходиться на греблі між другим та третім ставками Центральної балки.
Ця архітектурна споруда з елементами китайської архітектури входить до центрального композиційного ядра головних архітектурних споруд парка.
Місток нагадує легку ажурну альтанку з красивим склепінням і своєрідно зігнутою стріхою.
Оригінальний вид моста пожвавив навколишній ландшафт.
З нього відкривається чудовий вид на ставки - верхній ("Лебединий") з водоспадом та ніжній ("Поповича").
Для додання споруді більшої монументальності вся нижня частина містка виконана з великих блоків пісковика та граніту.
Споруджено місток у період активної забудови парка.
На літографії З. Сулковської, датованої 1822 роком, він зображений вже в закінченому виді.
Крім того, місток відомий за аквареллю Ю. Ріхтера і з гравюри по дереву Я. Краєвського (1881 рік).
Всі три зображення трохи різняться. В період громадянської війни місток було зруйновано.
Реставровано по малюнках в 1963 році під керівництвом Д. М. Криворучка.
«Китайский мостик» - памятник архитектуры конца XVIII века - находится на плотине между вторым и третьим прудами Центральной балки. Это архитектурное сооружение с элементами китайской архитектуры входит в центральное композиционное ядро главных архитектурных сооружений парка. Мостик напоминает легкую ажурную беседку с красивым сводом и своеобразно изогнутой кровлей. Оригинальный вид моста оживляет окружающий ландшафт. С него открывается замечательный вид на пруды - верхний ("Лебединый") с водопадом и нижний ("Поповича"). Для придания сооружению большей монументальности вся нижняя часть мостика выполнена из крупных блоков песчаника и гранита. Сооружение мостика относится к периоду активной застройки парка. На литографии З. Сулковской, датированной 1822 годом, он изображен уже в законченном виде. Кроме того, мостик известен по акварели Ю. Рихтера и из гравюры по дереву Я. Краевского (1881 год). Все три изображения несколько различаются. В период гражданской войны мостик был разрушен. Реставрирован по рисункам в 1963 году под руководством Д. М. Криворучко.
«Китайский мостик» - памятник архитектуры конца XVIII века - находится на плотине между вторым и третьим прудами Центральной балки. Это архитектурное сооружение с элементами китайской архитектуры входит в центральное композиционное ядро главных архитектурных сооружений парка. Мостик напоминает легкую ажурную беседку с красивым сводом и своеобразно изогнутой кровлей. Оригинальный вид моста оживляет окружающий ландшафт. С него открывается замечательный вид на пруды - верхний ("Лебединый") с водопадом и нижний ("Поповича"). Для придания сооружению большей монументальности вся нижняя часть мостика выполнена из крупных блоков песчаника и гранита. Сооружение мостика относится к периоду активной застройки парка. На литографии З. Сулковской, датированной 1822 годом, он изображен уже в законченном виде. Кроме того, мостик известен по акварели Ю. Рихтера и из гравюры по дереву Я. Краевского (1881 год). Все три изображения несколько различаются. В период гражданской войны мостик был разрушен. Реставрирован по рисункам в 1963 году под руководством Д. М. Криворучко.
Фото серпня 2008 року. |
Фото серпня 2004 року. |
Фото серпня 2008 року. |
Скульптури перед "Китайським містком".
Скульптуры перед "Китайским мостиком". |
Фото жовтня 2008 року. |
Фото жовтня 2008 року. |
Поповичів став та "Китайський місток".
Пруд Поповича и "Китайский мостик". |
Фото жовтня 2008 року. |
Фото жовтня 2008 року. |
Нижче за "Китайський місток".
Ниже "Китайского мостика". |
Фото жовтня 2008 року. |
Дорослий лебідь-красень на ставі Поповича.
Взрослый лебедь-красавец на пруду Поповича. |
Фото жовтня 2008 року. |
Фото жовтня 2008 року. |
Цього підлітка вже "Гидким каченям" названи не можна.
Этого подростка уже не назовешь "Гадким утенком". |
Фото серпня 2004 року. |
Фото серпня 2004 року. |
Водоспад "Черепаха" та ставок "Срібний серпанок".
Арковий "Турецький місток". Види з острова "Золотий колос". Водопад "Черепаха" и пруд "Серебряный серпантин". Арочный "Турецкий мостик". Виды с острова "Золотой колос". |
У парку багато ставків, балок і ярів, тому були побудовані декоративні містки.
В основному вони були дерев'яні, до того ж деякі дуже ефектні.
Завдяки Т. Ярошевському й А. Роттермунду став відомий так званий «Чортовий міст», перекинутий на великій висоті над яром у вершині Східної балки.
З його висоти відкривався чудовий вид на Дзеркальний ставок, а внизу глибочіло провалля.
Вид такого містка, перекинутого через глибокий яр, представлений в літографії 3. Сулковськой, датованою 1822 роком.
У парку були зведені і арочні містки, зроблені з великим художнім смаком. Один з них, кам'яний, прикрашений різними металевими поручнями, перекинутий на природний острів річки Рось недалеко від «Турецького будиночка». З містка відкривається прекрасний вигляд на ставок і водопад «Черепаха». Місток і водопад відреставровані і функціонують в даний час. Ще один арочний місток перекинутий на невеликий штучний острівець в районі «Руїн». Острівець цей, як би іграшковий, опоясаний рукотворними каналами, по яких стікає вода із ставків Східної балки. В центрі острова був влаштований фонтан, що працює природно за рахунок перепаду рівнів води.
В парке много прудов, балок и оврагов, поэтому были построены декоративные мостики. В основном они были деревянные, причем некоторые очень эффектны. Благодаря Т. Ярошевскому и А. Роттермунду стал известен так называемый «Чертов мост», перекинутый на большой высоте над оврагом в вершине Восточной балки. С его высоты открывался прекрасный вид на Зеркальный пруд, а внизу зияла глубокая пропасть. Вид такого мостика, перекинутого через глубокий овраг, представлен в литографии 3. Сулковской, датированной 1822 годом.
В парке были возведены и арочные мостики, сделанные с большим художественным вкусом. Один из них, каменный, украшенный разными металлическими перилами, перекинут на естественный остров речки Рось недалеко от «Турецкого домика». С мостика открывается прекрасный вид на пруд и водопад «Черепаха». Мостик и водопад отреставрированы и функционируют в настоящее время. Еще один арочный мостик перекинут на небольшой искусственный островок в районе «Руин». Островок этот, как бы игрушечный, опоясан рукотворными каналами, по которым стекает вода из прудов Восточной балки. В центре острова был устроен фонтан, работающий естественно за счет перепада уровней воды.
У парку були зведені і арочні містки, зроблені з великим художнім смаком. Один з них, кам'яний, прикрашений різними металевими поручнями, перекинутий на природний острів річки Рось недалеко від «Турецького будиночка». З містка відкривається прекрасний вигляд на ставок і водопад «Черепаха». Місток і водопад відреставровані і функціонують в даний час. Ще один арочний місток перекинутий на невеликий штучний острівець в районі «Руїн». Острівець цей, як би іграшковий, опоясаний рукотворними каналами, по яких стікає вода із ставків Східної балки. В центрі острова був влаштований фонтан, що працює природно за рахунок перепаду рівнів води.
В парке много прудов, балок и оврагов, поэтому были построены декоративные мостики. В основном они были деревянные, причем некоторые очень эффектны. Благодаря Т. Ярошевскому и А. Роттермунду стал известен так называемый «Чертов мост», перекинутый на большой высоте над оврагом в вершине Восточной балки. С его высоты открывался прекрасный вид на Зеркальный пруд, а внизу зияла глубокая пропасть. Вид такого мостика, перекинутого через глубокий овраг, представлен в литографии 3. Сулковской, датированной 1822 годом.
В парке были возведены и арочные мостики, сделанные с большим художественным вкусом. Один из них, каменный, украшенный разными металлическими перилами, перекинут на естественный остров речки Рось недалеко от «Турецкого домика». С мостика открывается прекрасный вид на пруд и водопад «Черепаха». Мостик и водопад отреставрированы и функционируют в настоящее время. Еще один арочный мостик перекинут на небольшой искусственный островок в районе «Руин». Островок этот, как бы игрушечный, опоясан рукотворными каналами, по которым стекает вода из прудов Восточной балки. В центре острова был устроен фонтан, работающий естественно за счет перепада уровней воды.
Фото жовтня 2008 року. |
Фото жовтня 2008 року. |
Фото жовтня 2008 року. |
Ставок "Срібний серпанок" та "Турецький місток".
Вид з "Турецького містка". ...Осіння казка... Пруд "Серебряный серпантин" и "Турецкий мостик". Вид с "Турецкого мостика". ...Осенняя сказка... |
Фото жовтня 2008 року. |
Фото жовтня 2008 року. |
Пам`ятна колона садівнику Августу Енсу на острові "Золотий колос".
У 1815 році Олександра Василіївна Браницька привезла з Берліну в Білу Церкву 15-річного Августа Енса, котрий на протязі наступних 54-х років працював у "Олександрії" садівником. Під його орудою було проведено великий обсяг рабіт з благоустрою паркової території, сформовані нові ландшафтні композиції на Великій та Малії галявинах, побудовано економію... На знак вдячності за багаторічну працю та з приводу 50-річчя служби, Августу Енсу господарями паркуа було встановлено цю пам`ятну металеву колону. Памятная колонна садовнику Августу Энсу на острове "Золотой колос". В 1815 году Александра Васильевна Браницкая привезла из Берлина в Белую Церковь 15-летнего Августа Энса, который на протяжении последующих 54-х лет трудился в "Александрии" садовником. Под его руководством были проведены очень большие работы по обустройству парковой территории, сформированы новые ландшафтные композиции на Большой и Малой полянах, проведено строительство экономии... В знак благодарности за многолетний труд и в связи с 50-летием службы, Августу Энсу хозяевами парка была установлена эта памятная металлическая колонна. |
Фото жовтня 2008 року. |
Краєвид Великої галявини.
Панорама Большой поляны. |
"Економія" парку; в наш час - адміністративний корпус та музей парку.
Взагалі архітектура будівлі досить проста, центральна частина - в класичному стилі. Споруда вдало пов`язана мережею алей з іншими частинами парку.
В музеї можна ознайомитись із історією створення парку, його науковою та виробничою діяльністю, а також - із скульптурними творами італійських майстрів, експозицією картинної галереї.
"Экономия" парка; в настоящее время - административный корпус и музей парка.
В целом архитектура здания довольно простая, центральная часть - в классическом стиле. Здание удачно связано аллейной сетью с другими частями парка.
В музее можно ознакомиться с историей создания парка, его научной и производственной деятельностью, а также - со скульптурными произведениями итальянских мастеров, экспозицией картинной галереи.
Взагалі архітектура будівлі досить проста, центральна частина - в класичному стилі. Споруда вдало пов`язана мережею алей з іншими частинами парку.
В музеї можна ознайомитись із історією створення парку, його науковою та виробничою діяльністю, а також - із скульптурними творами італійських майстрів, експозицією картинної галереї.
"Экономия" парка; в настоящее время - административный корпус и музей парка.
В целом архитектура здания довольно простая, центральная часть - в классическом стиле. Здание удачно связано аллейной сетью с другими частями парка.
В музее можно ознакомиться с историей создания парка, его научной и производственной деятельностью, а также - со скульптурными произведениями итальянских мастеров, экспозицией картинной галереи.
Адміністративний корпус розташовується в глибині парку, в його південно-західній частині, недалеко від річки Рось.
Ця будівля входить до комплексу господарських споруд і ділянок,
основні з них - науковий корпус, оранжерея, теплиці, промисловий і інтродукційний розплідники, розарій та ін.
У адміністративному корпусі розміщуються дирекція парка, музей і інші приміщення господарського та побутового призначення.
Господарський сектор вдало пов'язано алейно-дорожньою мережею з парковими насадженнями.
Ялинова та Дібровна алеї парку вдало спроектовано садівниками Браницьких на центральну класичну частину адміністративного корпусу.
Попри те, що архітектура будівель в цілому досить проста, здалека воно вдало вписується в паркову композицію.
Административный корпус располагается в глубине парка, в его юго-западной части, неподалеку от речки Рось. Это здание входит в комплекс хозяйственных сооружений и участков, основные из них - научный корпус, оранжерея, теплицы, промышленный и интродукционный питомники, розарий и др. В административном корпусе размещаются дирекция парка, музей и другие помещения хозяйственного и бытового назначения. Хозяйственный сектор удачно связан аллейно-дорожной сетью с парковыми насаждениями. Еловая и Дубравная аллеи парка удачно спроецированы садовниками Браницких на центральную классическую часть административного корпуса. Несмотря на то, что архитектура зданий в целом довольно простая, издали оно удачно вписывается в парковую композицию.
Административный корпус располагается в глубине парка, в его юго-западной части, неподалеку от речки Рось. Это здание входит в комплекс хозяйственных сооружений и участков, основные из них - научный корпус, оранжерея, теплицы, промышленный и интродукционный питомники, розарий и др. В административном корпусе размещаются дирекция парка, музей и другие помещения хозяйственного и бытового назначения. Хозяйственный сектор удачно связан аллейно-дорожной сетью с парковыми насаждениями. Еловая и Дубравная аллеи парка удачно спроецированы садовниками Браницких на центральную классическую часть административного корпуса. Несмотря на то, что архитектура зданий в целом довольно простая, издали оно удачно вписывается в парковую композицию.
Одна з алей перед "економією" парку.
Парк "Олександрія" відвідували:
# в 1813 році - видатний російський поет Гаврило Романович Державін (1743-1816);
# в 1821 році - великий російський поет Олександр Сергійович Пушкін (1799-1837);
# в 1824 році - керівники Південного товариства декабристів Павло Іванович Пестель (1798-1826), Сергій Іванович Муравйов-Апостол (1796-1826), Михайло Павлович Бестужев-Рюмін (1803-1826);
# в 1845 і 1847 роках - великий український поет і художник Тарас Григорович Шевченко (1814-1861).
Одна из аллей перед "экономией" парка.
Парк "Александрия" посещали:
# в 1813 году - выдающийся русский поэт Гаврил Романович Державин (1743-1816);
# в 1821 году - великий русский поэт Александр Сергеевич Пушкин (1799-1837);
# в 1824 году - руководители Южного общества декабристов Павел Иванович Пестель (1798-1826), Сергей Иванович Муравьев-Апостол (1796-1826), Михаил Павлович Бестужев-Рюмин (1803-1826);
# в 1845 и 1847 годах - великий украинский поэт и художник Тарас Григорьевич Шевченко (1814-1861).
Парк "Олександрія" відвідували:
# в 1813 році - видатний російський поет Гаврило Романович Державін (1743-1816);
# в 1821 році - великий російський поет Олександр Сергійович Пушкін (1799-1837);
# в 1824 році - керівники Південного товариства декабристів Павло Іванович Пестель (1798-1826), Сергій Іванович Муравйов-Апостол (1796-1826), Михайло Павлович Бестужев-Рюмін (1803-1826);
# в 1845 і 1847 роках - великий український поет і художник Тарас Григорович Шевченко (1814-1861).
Одна из аллей перед "экономией" парка.
Парк "Александрия" посещали:
# в 1813 году - выдающийся русский поэт Гаврил Романович Державин (1743-1816);
# в 1821 году - великий русский поэт Александр Сергеевич Пушкин (1799-1837);
# в 1824 году - руководители Южного общества декабристов Павел Иванович Пестель (1798-1826), Сергей Иванович Муравьев-Апостол (1796-1826), Михаил Павлович Бестужев-Рюмин (1803-1826);
# в 1845 и 1847 годах - великий украинский поэт и художник Тарас Григорьевич Шевченко (1814-1861).
Палієва гора.
За часів Київської Русі - один із стратегічних пунктів у системі оборони державних рубежів по річці Рось від степових кочовиків.
Сучасна назва гори - народна, на честь Семена Пилиповича Палія (40-і роки XVII ст. - 1710 р.), народного героя, полковника Фастівського та Білоцерківського полків, керівника народно-визвольної боротьби проти польської шляхти на Правобережній Україні наприкінці XVII - поч. XVIII сторіч. Один з Палієвих загонів стояв станом на цій горі в 1702 - 1704 рр.
Монумент на горі було споруджено 1980 р.
Палиева гора.
Во времена Киевской Руси - один из стратегических пунктов в системе обороны государственных рубежей по речке Рось от степных кочевников.
Современное название горы - народное, в честь Семена Филипповича Палия (40-е годы XVII в. - 1710 г.), народного героя, полковника Фастовского и Белоцерковского полков, руководителя народно-освободительной борьбы против польской шляхты на Правобережной Украине в конце XVII - нач. XVIII веков. Один из Палиевых отрядов стоял табором на этой горе в 1702 - 1704 гг.
Монумент на горе был сооружен в 1980 г.
За часів Київської Русі - один із стратегічних пунктів у системі оборони державних рубежів по річці Рось від степових кочовиків.
Сучасна назва гори - народна, на честь Семена Пилиповича Палія (40-і роки XVII ст. - 1710 р.), народного героя, полковника Фастівського та Білоцерківського полків, керівника народно-визвольної боротьби проти польської шляхти на Правобережній Україні наприкінці XVII - поч. XVIII сторіч. Один з Палієвих загонів стояв станом на цій горі в 1702 - 1704 рр.
Монумент на горі було споруджено 1980 р.
Палиева гора.
Во времена Киевской Руси - один из стратегических пунктов в системе обороны государственных рубежей по речке Рось от степных кочевников.
Современное название горы - народное, в честь Семена Филипповича Палия (40-е годы XVII в. - 1710 г.), народного героя, полковника Фастовского и Белоцерковского полков, руководителя народно-освободительной борьбы против польской шляхты на Правобережной Украине в конце XVII - нач. XVIII веков. Один из Палиевых отрядов стоял табором на этой горе в 1702 - 1704 гг.
Монумент на горе был сооружен в 1980 г.
Краєвид річки Рось від Палієвої гори.
Вид на речку Рось от Палиевой горы.
Вид на речку Рось от Палиевой горы.
"Кругла альтанка".
Споруджено під час реставрації парку в 1957-1968 рр.
"Круглая беседка".
Сооружена во время реставрации парка в 1957-1968 гг.
Споруджено під час реставрації парку в 1957-1968 рр.
"Круглая беседка".
Сооружена во время реставрации парка в 1957-1968 гг.
"Примара", що "мешкає" в цьому парку.
"Привидение", которое "проживает" в этом парке.
"Привидение", которое "проживает" в этом парке.
Фото серпня 2008 року. |
Фото серпня 2004 року. |
Фото серпня 2004 року. |
Пам`ятний знак «Олександрії 200 років. 1793-1993» та
алея, що веде до цього пам`ятного знаку.
Памятный знак «Александрие 200 лет. 1793-1993» и аллея, ведущая к этому памятному знаку. |
Фото серпня 2004 року. |
Паркова скульптура.
Парковая скульптура. |
Фото серпня 2004 року.
Джерело "Лев" у Східній балці.
Цей комплекс малих архітектурних форм споруджено під час реставрації парку в 1957-1968 роках.
Источник "Лев" в Восточной балке.
Этот комплекс малых архитектурных форм сооружен во время реставрации парка в 1957-1968 годах.
Цей комплекс малих архітектурних форм споруджено під час реставрації парку в 1957-1968 роках.
Источник "Лев" в Восточной балке.
Этот комплекс малых архитектурных форм сооружен во время реставрации парка в 1957-1968 годах.
Джерело «Лев». На території парка в багатьох місцях на поверхню виходять джерельні води.
Частіше джерела можна спостерігати в нижній частині схилів, балок і ярів.
Ще садівники Браницьких успішно використовували дану природну особливість рельєфу для створення упорядкованих місць з чистою питною водою.
В процесі розвитку парка джерела неодноразово переобладнували. Зараз найбільш упорядкований з них - «Лев».
Така назва йому дана через металеву скульптури леву, яка неначе охороняє його.
Територія біля джерела добре упорядкована: по дну балки прокладено пішохідні доріжки,
створено підпірні стінки з дикого каменя, по обох схилах викладено красиві гранітні сходи.
По дну балки можна вийти і до Великої, і до Малої галявин.
Схили балки покриті віковими деревами, які зімкнулися своїми кронами вгорі, утворивши своєрідний шатер.
Спів птахів тут не утихає ні вдень, ні вночі. Температура води в джерелі постійна - 8-9 °C.
Источник «Лев». На территории парка во многих местах на поверхность выходят родниковые воды. Чаще родники можно наблюдать в нижней части склонов, балок и оврагов. Еще садовники Браницких успешно использовали данную природную особенность рельефа для создания благоустроенных мест с чистой питьевой водой. В процессе развития парка источники неоднократно переоборудовались. В настоящее время наиболее благоустроенный из них - «Лев». Такое название ему дано из-за металлической скульптуры льва, которая как будто охраняет его. Территория возле источника хорошо благоустроена: по дну балки проложены пешеходные дорожки, созданы подпорные стенки из дикого камня, по обеим склонам выложены красивые гранитные лестницы. По дну балки можно выйти и к Большой, и к Малой полянам. Склоны балки покрыты вековыми деревьями, которые сомкнулись своими кронами вверху, образовав своеобразный шатер. Пение птиц здесь не утихает ни днем, ни ночью. Температура воды в источнике постоянная - 8-9 °C.
Источник «Лев». На территории парка во многих местах на поверхность выходят родниковые воды. Чаще родники можно наблюдать в нижней части склонов, балок и оврагов. Еще садовники Браницких успешно использовали данную природную особенность рельефа для создания благоустроенных мест с чистой питьевой водой. В процессе развития парка источники неоднократно переоборудовались. В настоящее время наиболее благоустроенный из них - «Лев». Такое название ему дано из-за металлической скульптуры льва, которая как будто охраняет его. Территория возле источника хорошо благоустроена: по дну балки проложены пешеходные дорожки, созданы подпорные стенки из дикого камня, по обеим склонам выложены красивые гранитные лестницы. По дну балки можно выйти и к Большой, и к Малой полянам. Склоны балки покрыты вековыми деревьями, которые сомкнулись своими кронами вверху, образовав своеобразный шатер. Пение птиц здесь не утихает ни днем, ни ночью. Температура воды в источнике постоянная - 8-9 °C.
Фото жовтня 2008 року. |
Фото серпня 2004 року. |
Фото серпня 2004 року. |
Джерело "Лев", скульптури великого та малого левів.
Источник "Лев", скульптуры большого и малого львов. |
Фото серпня 2004 року.
Момент падіння дерева у Східній балці, поблизу джерела "Лев".
Момент падения дерева в Восточной балке, вблизи источника "Лев".
Момент падения дерева в Восточной балке, вблизи источника "Лев".
Фото жовтня 2008 року.
Один з малих водоспадів парка (у Східній балці, поблизу джерела "Лев").
Один из малых водопадов парка (в Восточной балке, вблизи источника "Лев").
Один из малых водопадов парка (в Восточной балке, вблизи источника "Лев").
Фото жовтня 2008 року. |
Колона "Глобус".
Колонна "Глобус". |
Фото жовтня 2008 року. |
Фото жовтня 2008 року. |
Паркова скульптура.
Парковая скульптура. |
Фото серпня 2004 року. |
Фото жовтня 2008 року. |
Водоспад "Великий".
Водопад "Большой". |
Фото серпня 2004 року. |
Фото жовтня 2008 року. |
Фото жовтня 2008 року. |
Мов у казці...
Краєвид "Руїн" та Лазневого ставку. Как в сказке... Пейзаж "Руин" и "Лазневого" пруда. |
Фото жовтня 2008 року. |
Фото жовтня 2008 року. |
Фото жовтня 2008 року. |
Мов у казці...
Краєвид "Руїн" та Лазневого ставку. Как в сказке... Пейзаж "Руин" и "Лазневого" пруда. |
Фото жовтня 2008 року.
Вид на Лазневий ставок.
Вид на "Лазневый" (банный) пруд.
Вид на "Лазневый" (банный) пруд.
Фото жовтня 2008 року.
Фонтан.
Фонтан.
Фонтан.
Фото жовтня 2008 року. |
Фото жовтня 2008 року. |
Фото жовтня 2008 року. |
Види парка.
Виды парка. |
Фото серпня 2008 року.
Ще один мурований місток парка.
Еще один каменный мостик парка.
Еще один каменный мостик парка.
Фото серпня 2008 року.
Композиція «Варна».
Композицію «Варна» було зруйновано у післявоєнні роки. Відновлено її нещодавно.
Композиция «Варна».
Композиция «Варна» была разрушена в послевоенные годы. Восстановлена она недавно.
Композицію «Варна» було зруйновано у післявоєнні роки. Відновлено її нещодавно.
Композиция «Варна».
Композиция «Варна» была разрушена в послевоенные годы. Восстановлена она недавно.
«Варна». Таку назву отримала частина парка.
Недалеко від Царського павільйону встановлений п'єдестал з тесаного граніту, в який вмурована кам'яна плита на честь здобуття міста Варна.
Цю плиту було колись знайдено при розкопках в Туреччині.
На ній - зображення двох жінок з дитиною, а зверху - напис грецькою мовою.
У цій же частині парка на честь здобуття міста Варна російськими військами,
в якому брав участь зять Браницьких М. Воронцов, було споруджено меморіальний комплекс.
До нього входили острівець, опоясаний ровом, в який напускалася вода.
У центральній частині острівця було нагромадження гранітних скель, які стягувалися обручем.
У післявоєнні роки композицію «Варна» було зруйновано.
На її місці залишився видимим тільки острівець з ровом, що оточував його, і невелике хаотичне нагромадження каменів.
«Варна». Такое название получила часть парка. Невдалеке от Царского павильона установлен пьедестал из тесаного гранита, в который вмурована каменная плита в честь взятия города Варна. Эта плита была когда-то найдена при раскопках в Турции. На ней - изображение двух женщин с ребенком, а сверху - надпись на греческом языке. В этой же части парка в честь взятия города Варна русскими войсками, в котором принимал участие зять Браницких М. Воронцов, был воздвигнут мемориальный комплекс. В него входили островок, опоясанный рвом, в который напускалась вода. В центральной части островка было нагромождение гранитных скал, которые стягивались обручем. В послевоенные годы композиция «Варна» была разрушена. На ее месте просматривается только островок с окружающим его рвом и небольшое хаотическое нагромождение камней.
«Варна». Такое название получила часть парка. Невдалеке от Царского павильона установлен пьедестал из тесаного гранита, в который вмурована каменная плита в честь взятия города Варна. Эта плита была когда-то найдена при раскопках в Турции. На ней - изображение двух женщин с ребенком, а сверху - надпись на греческом языке. В этой же части парка в честь взятия города Варна русскими войсками, в котором принимал участие зять Браницких М. Воронцов, был воздвигнут мемориальный комплекс. В него входили островок, опоясанный рвом, в который напускалась вода. В центральной части островка было нагромождение гранитных скал, которые стягивались обручем. В послевоенные годы композиция «Варна» была разрушена. На ее месте просматривается только островок с окружающим его рвом и небольшое хаотическое нагромождение камней.
Фото серпня 2008 року. |
Фото серпня 2008 року. |
Фото серпня 2008 року. |
Дендропарк «Олександрія».
Павільйон «Ротонда».
Дендропарк «Александрия». Павильон «Ротонда». |
Павільйон «Ротонда» розташований у східній частині парка.
Стиль архітектури - розвинутий класицизм. Це - меморіальна споруда.
У дореволюційний період в ніші, усередині павільйону, були встановлені мармурові бюсти Катерини II та Г. А. Потьомкіна.
«Ротонда» має багато спільного з павільйоном в Павловському парку під Санкт-Петербургом.
В Павловське він відомий під назвою «Пам'ятник батькам» (архітектор Ч. Камерон, скульптор У. Мартос).
Враховуючи, яку роль у долі А. В. Браницької відіграли Г. А. Потьомкін і Катерина II, не дивно, що в «Александрії»
за бажанням господині було скопійовано такий архітектурний пам'ятник. Висота споруди 10,5 і ширина 9 м.
У композиційному плані павільйон є частиною потовщеної стіни з внутрішнім отвором у виді арочного порталу, що
перерізана масивним архітравом, який підтримують чотири колони з капітелями Корінфського ордера.
Купол і арка оформлені оригінальним декоративним ліпленням. Підлога і сходи виконані з граніту.
Павільйон було реставровано в 1961 році під керівництвом Д. М. Криворучко.
Павильон «Ротонда» находится в восточной части парка. Стиль архитектуры - развитой классицизм. Это - мемориальное сооружение. В дореволюционный период в нише, внутри павильона, были установлены мраморные бюсты Екатерины II и Г. А. Потемкина. «Ротонда» имеет много общего с павильоном в Павловском парке под Санкт-Петербургом. В Павловске он известен под названием «Памятник родителям» (архитектор Ч. Камерон, скульптор У. Мартос). Учитывая, какую роль в судьбе А. В. Браницкой сыграли Г. А. Потемкин и Екатерина II, не удивительно, что в «Александрии» по желанию хозяйки и был скопирован такой архитектурный памятник. Высота сооружения 10,5 и ширина 9 м. В композиционном плане павильон представляет собой часть утолщенной стены с внутренним отверстием в виде арочного портала, пересеченного массивным архитравом, который поддерживают четыре колонны с капителями коринфского ордера. Купол и арка оформлены оригинальной декоративной лепкой. Пол и ступени выполнены из гранита. Павильон реставрирован в 1961 году под руководством Д. М. Криворучко.
Павильон «Ротонда» находится в восточной части парка. Стиль архитектуры - развитой классицизм. Это - мемориальное сооружение. В дореволюционный период в нише, внутри павильона, были установлены мраморные бюсты Екатерины II и Г. А. Потемкина. «Ротонда» имеет много общего с павильоном в Павловском парке под Санкт-Петербургом. В Павловске он известен под названием «Памятник родителям» (архитектор Ч. Камерон, скульптор У. Мартос). Учитывая, какую роль в судьбе А. В. Браницкой сыграли Г. А. Потемкин и Екатерина II, не удивительно, что в «Александрии» по желанию хозяйки и был скопирован такой архитектурный памятник. Высота сооружения 10,5 и ширина 9 м. В композиционном плане павильон представляет собой часть утолщенной стены с внутренним отверстием в виде арочного портала, пересеченного массивным архитравом, который поддерживают четыре колонны с капителями коринфского ордера. Купол и арка оформлены оригинальной декоративной лепкой. Пол и ступени выполнены из гранита. Павильон реставрирован в 1961 году под руководством Д. М. Криворучко.
Фото серпня 2008 року.
Стежкою до головного входу.
По дорожке к главному входу.
По дорожке к главному входу.
Першоджерела:
# «Дендропарк "Александрия". Путеводитель»; "Наукова думка", Киев-1990.
# «Екологічна стежка у дендропарку "Олександрія"»; "Час", Київ-1990.
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати», Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків, 2007р.
# Стаття «Путешествие в белых тонах», Світлана Цибульська, газета "15 минут" від 01.11.2007.
# «Екологічна стежка у дендропарку "Олександрія"»; "Час", Київ-1990.
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати», Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків, 2007р.
# Стаття «Путешествие в белых тонах», Світлана Цибульська, газета "15 минут" від 01.11.2007.
До переліку фотосерій