Кирилівська церква - храм-фортеця XII століття
Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання розміщених тут фото, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

Кирилловская церковь - храм-крепость XII века
Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь фотографий, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.




Кирилівська церква - храм-фортеця XII століття, який зберігає чудовий ансамбль древніх фресок і високохудожні малювання XVII, XIX століть, серед них роботи М. Врубеля, І. Їжакевича, М. Пимоненка.
Київську Кирилівську церкву-фортецю змуровано в середині XII століття на околиці Києва - Дорогожичах київським князем Всеволодом Ольговичем як заміську резиденцію і родову усипальню. Храм освятили на честь святого Кирила Олександрійського - патрона Всеволода (Кирила). У 1194 році тут було поховано київського князя Святослава - героя давньоруської поеми "Слово о полку Ігоровім".
Докладніший опис Кирилівської церкви - окремою сторінкою.


Кирилловская церковь - храм-крепость XII века, в котором сохранился замечательный ансамбль древних фресок и высокохудожественной живописи XVII, XIX веков, среди них работы М. Врубеля, И. Ижакевича, М. Пимоненко.
Киевская Кирилловская церковь-крепость была построена в середине XII века на окраине Киева - Дорогожичах киевским князем Всеволодом Ольговичем как загородная резиденция и родовая усыпальница. Храм освятили в честь святого Кирилла Александрийского - патрона Всеволода (Кирилла). В 1194 году здесь был похоронен киевский князь Святослав - герой древнерусской поэмы "Слово о полку Игоревом".
Более подробное описание Кирилловской церкви - на отдельной странице.

The St. Cyril's Church is an outstanding monument of the 12th century national culture. As a result of the reconstructions carried out in the 17th and 18th centuries, the original design of the Church has undergone changes. It was the noted Ukrainian architect I. Hryhorovych-Barsky that was working on the Church in the second half of the 18th century. In the 12th century the St. Cyril's Church was the burial vault of the princes. In 1194 there was interred the Kyiv Prince Svyatoslav, a hero of the poem "The Lay of Ihor's Host". The most valuable are monumental wall paintings of the Church: over 800 sq.m. of the 12th century frescos, the 17th century portrait of a Monastery Father Superior, the 19th century oil paintings, the compositions by the famous artist M. Vrubel.
More detailed description of St. Cyril's Church - in the separate page.


Кирилівська церква - пам'ятка архітектури XII століття. Вид ззовні, західний фасад.
Первісній архітектурі церкви притаманні особливі монументальність, статичність, лаконізм. Археологічні та біолокаційні дослідження підтверджують згадки багатьох авторів про наявність під фундаментами храму загадкових підземних ходів. У XVII-XVIII століттях у монастирі було проведено великі ремонтно-реставраційні роботи. У XVIII столітті в ремонті церкви брав участь відомий український архітектор І. Григорович-Барський. Внаслідок перебудов зовнішній вигляд храму набув рис українського бароко.


Кирилловская церковь - памятник архитектуры XII века. Внешний вид, западный фасад.
Первичной архитектуре церкви присущи особая монументальность, статичность, лаконизм. Археологические и биолокационные исследования подтверждают упоминания многих авторов о наличии под фундаментами храма загадочных подземных ходов. В XVII-XVIII веках в монастыре были проведены большие ремонтно-реставрационные работы. В XVIII веке в ремонте церкви принимал участие известный украинский архитектор И. Григорович-Барский. В результате перестроек внешний вид храма приобрел черты украинского барокко.

The St. Cyril's Church, 12th century. External appearance of the church, west facade.


Кирилівська церква. Інтер'єр. Вид з другого поверху.
У 60-х роках XIX століття на стінах Кирилівської церкви під нашаруваннями тиньку та фарб виявлено фрески XII століття, які у 1884 році під керівництвом професора А. Прахова було розчищено і поновлено олійними фарбами. 1929 року Кирилівську церкву, враховуючи її виключну історико-архітектурну та художню цінність, було оголошено музеєм, який у 1965 році увійшов до складу Софійського заповідника. З 1965 року Кирилівська церква стала пам'яткою сумісного використання - музеєм-церквою.
У пам'ятці зберігається розкритий з-під олійних записів грандіозний цілісний ансамбль фресок XII століття - 800 кв. метрів, монументальний темперний портрет XVII століття, а також високохудожні роботи XIX століття виконані у техніці олійного живопису.


Кирилловская церковь. Интерьер. Вид со второго этажа.
В 60-х годах XIX века на стенах Кирилловской церкви под наслоениями штукатурки и красок были обнаружены фрески XII века, которые в 1884 году под руководством профессора А. Прахова были расчищены и обновлены масляными красками. В 1929 году Кирилловская церковь, учитывая ее исключительную историко-архитектурную и художественную ценность, была объявлена музеем, который в 1965 году вошел в состав Софийского заповедника. С 1965 года Кирилловская церковь стала памятником совместного использования - музеем-церковью.
В памятнике сохраняется раскрытый из-под масляных записей грандиозный целостный ансамбль фресок XII века - 800 кв. метров, монументальный темперный портрет XVII века, а также высокохудожественные работы XIX века, выполненные в технике масляной живописи.

The St. Cyril's Church, 12th century. Interior of the church. Central apse.


Кирилівська церква. Інтер'єр. Вид з другого поверху.
Вельми цікавими за своїми життєвими реаліями та довершеними за рисунком і колоритом є фрескові сюжети. Деякі з них не мають живописних аналогій в жодній із сакральних пам'яток всього візантійсько-балканського кола - це житійний цикл святих Кирила та Афанасія Олександрійських у південній апсиді. Справжній шедевр давньоруського живопису - фреска "Ангел, що звиває небо". З темперного живопису XVII століття зберігся надзвичайно виразний портрет ігумена Інокентія Монастирського, православного інтелектуала.
Художники XIX століття поновлювали олійними фарбами фреску, зберігаючи при цьому стародавній малюнок і сюжет, та крім того створювали і нові композиції. Серед них центральне місце належить видатним творам М. Врубеля - це велична композиція "Зішестя Святого Духа", сповнений трагізму "Надгробний плач", чотири ікони в мармуровому іконостасі - "Богоматір з немовлям", "Христос", "святий Афанасій", "святий Кирило" та інші роботи майстра.


Кирилловская церковь. Интерьер. Вид со второго этажа.
Весьма интересными по своей жизненной реалистичности и совершенными по рисунку и колориту являются фресковые сюжеты. Некоторые из них не имеют живописных аналогов в ни одной из сакральных памятников всего византийско-балканского наследия - это цикл жития святых Кирилла и Афанасия Александрийских в южной апсиде. Настоящий шедевр древнерусской живописи - фреска "Ангел, свивающий небо". Из темперной живописи XVII века сохранился чрезвычайно выразительный портрет игумена Иннокентия Монастырского, православного интеллектуала.
Художники XIX века возобновляли масляными красками фрески, сохраняя при этом древний рисунок и сюжет, и кроме того создавали и новые композиции. Среди них центральное место принадлежит выдающимся произведениям М. Врубеля - это величественная композиция "Сошествие Святого Духа", преисполнен трагизму "Надгробный плач", четыре иконы в мраморном иконостасе - "Богоматерь с младенцем", "Христос", "святой Афанасий", "святой Кирилл" и другие роботы мастера.

The St. Cyril's Church, 12th century. Interior of the church.
North apse (left) and piers supporting the cupole (right).


Кирилівська церква - пам'ятка архітектури XII століття. Інтер'єр. Вид з другого поверху.
Історія, архітектура, живопис, стародавність і стан споруди вимагають дбайливого розумного ставлення до неї, збереження унікальної пам'ятки для наших нащадків.


Кирилловская церковь - памятник архитектуры XII века. Интерьер. Вид со второго этажа.
История, архитектура, живопись, древность и состояние сооружения, требуют заботливого умного отношения к ней, сохранения уникальной достопримечательности для наших потомков.

The St. Cyril's Church, 12th century. Interior of the church.
Iconostasis, 19th century. View from the gallery.


Кирилівська церква - пам'ятка архітектури XII століття. Інтер'єр, хори.
На стелі - композиція М. Врубеля "Зішестя Святого Духа", XIX ст.


Кирилловская церковь - памятник архитектуры XII века. Интерьер, хоры.
На потолке - композиция М. Врубеля "Сошествие Святого Духа", XIX в.

The St. Cyril's Church, 12th century. Choir (singing gallery).
On the ceiling - the composition by the famous artist M. Vrubel "The descent of the Holy Ghost on the Apostles", the 19th century.
(Paintings in the Kyrylivska Church "Descent of the Holy Spirit")


Врубель Михайло Олександрович (1856-1910) - російський художник - неодноразово приїжджав і довго жив у Києві. 1884, у перші місяці перебування в місті, жив у М. І. Мурашко на Афанасієвській вулиці (тепер вулиця І. Франка), пізніше - на Маложитомирській вулиці, 1886 - на Пирогівській вулиці в будинку Райсміллера, 1887 - в маєтку Я. В. Тарновського в Мотовиловці під Києвом, 1888 - в будинку Н. Я. Тарновського, потім у мебльованих кімнатах Ф. Чарнецького по Великій Володимирській вулиці (нині вулиця Володимирська № 16), пізніше - на вулиці Фундуклеївській (тепер вулиця Б. Хмельницького) № 1. 1901 приїжджав разом з дружиною Н. І. Забелло (Забила) на її гастролі (відома співачка, що здобула початкову музичну освіту в київському Інституті шляхетних дівчат; її образ художник відобразив у багатьох портретах, а також у відомій картині «Царівна-лебідь»). 1903 Врубель приїжджав до Києва разом із дружиною та сином (3 травня син помер; його поховано на Байковому кладовищі). У Києві Врубель виконав настінні розписи в Кирилівській церкві (1884-1889, зокрема композицію над хорами «Зішестя Святого Духу»). Ним же були написані (у Венеції) чотири ікони для Кирилівської церкви. У Володимирському соборі за його ескізами виконані орнаменти на внутрішніх стінах храму й арках двох нефів. Для Володимирського собору виконав також ескізи розписів на сюжети «Надгробного плачу» та «Воскресіння» (не здійснені, зберігаються в Музеї російського мистецтва). У Києві художник написав картини «Дівчинка на тлі персидського килима» (1886) і «Східна казка» (обидві - в Київському музеї російського мистецтва), а також «Портрет В. Д. Замирайло» й «Автопортрет». Відомі слова М. О. Врубеля, висловлені ним після 1889: «Який же чудовий, одначе, Київ! Жалкую, що я тут не живу. Я люблю Київ...». Ім'ям М. О. Врубеля в Києві названо провулок (колишній провулок Реп’яхів Яр) і узвіз (Шевченківський район).

Врубель Михаил Александрович (1856-1910) - русский художник - неоднократно приезжал и подолгу жил в Киеве. В 1884, в первые месяцы пребывания в городе, жил у Н. И. Мурашко на Афанасьевской улице (теперь улица И. Франко), позднее - на Маложитомирской улице, в 1886 - на Пироговской улице в доме Райсмиллера, в 1887 - в имении Я. В. Тарновского в Мотовиловке под Киевом, в 1888 - в доме Н. Я. Тарновского, затем в меблированных комнатах Ф. Чарнецкого по Большой Владимирской улице (ныне улица Владимирская № 16), позднее - на улице Фундуклеевской (теперь улица Б. Хмельницкого) № 1. В 1901 приезжал вместе с женой Н. И. Забелло (Забила) на ее гастроли (известная певица, получившая начальное музыкальное образование в киевском Институте благородных девиц; её образ художник запечатлел во многих портретах, а также в известной картине «Царевна-лебедь»). В 1903 Врубель приезжал в Киев вместе с женой и сыном (3 мая сын умер; похоронен на Байковом кладбище). В Киеве Врубель выполнил настенные росписи в Кирилловской церкви (1884-1889, в т. ч. композицию над хорами «Сошествие святого духа»). Им же были написаны (в Венеции) четыре иконы для Кирилловской церкви. Во Владимирском соборе по его эскизам выполнены орнаменты на внутренних стенах храма и арках двух нефов. Для Владимирского собора выполнил также эскизы для росписей на сюжеты «Надгробного плача» и «Воскресения» (не осуществлены, хранятся в Музее русского искусства). В Киеве художник написал картины «Девочка на фоне персидского ковра» (1886) и «Восточная сказка» (обе - в Киевском музее русского искусства), а также «Портрет В. Д. Замирайло» и «Автопортрет». Известны слова М. А. Врубеля, высказанные им после 1889: «Какой же прекрасный, однако, Киев! Сожалею, что я здесь не живу. Я люблю Киев...». Именем М. А. Врубеля в Киеве названы переулок (бывший переулок Репьяхов Яр) и спуск (Шевченковский район).


Кирилівська церква - пам'ятка архітектури XII століття.
Сходи на хори усередині муру (між другим та першим поверхами).


Кирилловская церковь - памятник архитектуры XII века.
Лестница на хоры внутри стены (между вторым и первым этажами).

The St. Cyril's Church, 12th century.
The through-the-wall stairs.



Першоджерела:
# Буклет “Пам'ятки Національного заповідника «Софія Київська». Кирилівська церква XII ст.”
# “Кирилівська церква” фотоальбом, видавництво «Мистецтво», Київ-1980.
# Інформаційні таблиці в Кирилівській церкві.
# “Київ. Енциклопедичний довідник”, Головна редакція УРЕ, Київ-1981.
# “Киев. Энциклопедический справочник”, Главная редакция УСЭ, Киев-1985.




Пропоную мої інші тематичні колекції про Київ:



















Цей розділ обов`язково буде розширюватись та періодично поповнюватись. Заходьте!

Этот раздел обязательно будет расширяться и периодически пополняться. Заходите!






Усі права застережено. © 2003-2016 Сергій Клименко




Rambler's Top100